Рахімов Урал Муртазович
Рахімов Урал Муртазович | |
---|---|
башк. Урал Мортаза улы Рәхимов | |
Народився | 13 грудня 1961 (63 роки) Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | підприємець |
Alma mater | Уфинський державний нафтовий технічний університет |
Знання мов | російська |
Членство | Державне збори — Курултай Республіки Башкортостан |
Партія | Єдина Росія |
Батько | Рахімов Муртаза Губайдулловичd |
Урал Муртазович Рахімов (башк. Урал Мортаза улы Рәхимов; 13 грудня 1961, Уфа, Башкирська АРСР) — колишній генеральний директор ВАТ «АНК „Башнєфть“», екс-депутат державних Зборів — Курултаю Республіки Башкортостан. Син першого Президента Республіки Башкортостан Муртази Губайдулловича Рахімова.
У 2005—2012 роки входив до списку 200 найбагатших бізнесменів Росії за версією журналу Forbes[1].
Урал Рахімов народився 13 грудня 1961 року в Уфі[1]. Закінчив Уфимський нафтовий інститут в 1984 році[2]. Потім навчався у Франції у French Institute of Petroleum[1]. Потім отримав ступінь магістра наук Пенсільванського університету (MS University of Pennsylvania).
У 1995—1999 роках — віце-президент, Голова Ради директорів ВАТ «Башнефтехим».
З 1999 до 2002 року — голова Ради директорів ВАТ «Башкирська паливна компанія».
У 2001 році очолив раду директорів «Башнефтехима»[1].
У 2002 році очолив раду директорів «Башнафти»[1].
У 2002—2006 роках — голова Ради директорів ВАТ «Башкирэнерго».
У 2003 році створив компанію «Башкирська капітал», куди перевів контрольні пакети шести підприємств ПЕК Башкортостану[1].
З 2006 по 2009 рік — генеральний директор ВАТ «АНК „Башнефть“»[3].
Навесні 2009 року АФК «Система» Володимира Євтушенкова придбала за 2,5 млрд доларів США контрольні пакети шести підприємств башкирського ПЕК («Башнефть», «Уфимський НПЗ», «Ново-Уфимський НПЗ», «Уфанефтехим», «Уфаоргсинтез», «Башкирнефтепродукт»), що належали чотирьом інвестиційним фондам, підконтрольним Уралу Рахимову.[1] Голова Ради директорів ВАТ «Система-Інвест» Олександр Гончарук після відходу з поста гендиректора «Башнафти» Урала Рахімова заявив про нього: «Ми вдячні Уралу Рахімову за роботу, виконану ним за останні три роки на посаді генерального директора АНК „Башнефть“. Під його керівництвом компанія успішно розвивалася і зміцнювала свої позиції»[4].
У 2009—2010 роки[5] обіймав посаду президента і генерального директора хокейного клубу «Салават Юлаєв»[6].
До 2010 року був депутатом державних Зборів — Курултаю Республіки Башкортостан[7].
У квітні 2014 року щодо Урала Рахімова порушено кримінальну справу. У кінці серпня 2014 року йому пред'явлено заочне звинувачення в легалізації незаконно отриманих грошових коштів (ст. 174.1 КК) і присвоєння в особливо великому розмірі (ст. 160 КК).
Рахімов звинувачується в незаконному привласненні та легалізації акцій «Башнефть». Підконтрольні йому структури після приватизації підприємств башкирського ПЕК у 2005 р. і 2009 р. продали їх АФК «Система».
У вересні 2014 Рахімов оголошений в міжнародний розшук.[8]
У травні 2015 року влада Австрії отримали запит про екстрадицію Урала Рахімова. В березні 2016 року Земельний суд Відня у кримінальних справах 17 лютого за клопотанням прокуратури вирішив не видавати Рахімова РФ через політичні мотиви у кримінальному переслідуванні[9].
- ↑ а б в г д е ж Справка Урал Рахимов [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] в рейтинге Forbes
- ↑ Рахимов Урал Муртазович в справочнике издательства Коммерсант. Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Официальный сайт Госсобрания — Курултая РБ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Новости ОАО АФК «Система». Архів оригіналу за 24 квітня 2009. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Сергей Лаврентьев: Вопрос "Куда пошли деньги от продажи ТЭКа?. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Рахимов-младший официально возглавил «Салават Юлаев», МедиаКорСеть. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Сын за отца. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Бывший гендиректор «Башнефти» Урал Рахимов объявлен в международный розыск. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Яна Рождественская, Николай Сергеев, Юрий Сенаторов. Урал Рахимов оказался политическим [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Газета «Коммерсантъ» № 39 от 10.03.2016, стр. 1