Раіатеа
| Раіатеа | |
|---|---|
Карта | |
| Географія | |
| 16°49′ пд. ш. 151°26′ зх. д. / 16.82° пд. ш. 151.44° зх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Підвітряні острови[d] |
| Площа | 175 км² |
| Довжина | 20 км |
| Ширина | 14 км |
| Країна | |
| Адм. одиниця | Підвітряні острови[d] |
| Населення | 12 245 осіб (2012) |
| Відкрито | 1769 |
![]() | |

Раіатеа (фр. Raiatea), застар. Ульетеа (Ulietea) — один із Підвітряних островів архіпелагу острови Товариства. Загальна площа острова — 238 км (суша — 168 км), що робить його четвертим найбільшим островом Французької Полінезії.
Раіатеа має форму, схожу з рівнобедреним трикутником, з основою 14 км і висотою 20 км. Острів має вулканічне походження: його формування, ймовірно, відбулося 2,5 млн років тому. Найвища точка острова — гора Тефатоаїті (Tefatoaiti). На півночі Раіатеа розташоване плато заввишки до 792 м. Гориста центральна частина острова порізана численними родючими долинами.
Раіатеа часто називають колискою полінезійської цивілізації. У давнину острів звався Хаваї-фанаура-фенуа (Havai'i fanau'ra fenua), що перекладається з таїтянської мови як «Хаваї-колиска». У XVI столітті острів грав роль релігійного центру островів Товариства. Тут збереглася велика кількість релігійних споруд на честь полінезійських богів, у тому числі одна з найдавніших марає — Тапутапуатеа.
Джеймс Кук першим із європейців доплив до Раіатеа у 1769 році.
Острів поділено на три комуни: Утуроа (Uturoa), Тапутапуатеа (Taputapuatea) та Тумараа (Tumaraa), які входять до складу адміністративного підрозділу Підвітряні острови.
| Комуни острова Раіатеа | Площа суші, км² | Площа лагуни, км² | Населення, чол. (2007) | Адміністративний центр |
|---|---|---|---|---|
| Утуроа | 16 | - | 3778 | Утуроа |
| Тапутапуатеа | 88,5 | - | 4614 | Авера |
| Тумараа | 63,2 | - | 3632 | Теваїтоа |
| Усього | 167,7 | 12 024 |
У 2007 році чисельність населення Раіатеа становила 12 024 особи.
Основа економіки — сільське господарство, скотарство (на східному узбережжі), рибальство. На острові є злітно-посадкова смуга.
