Раїм Тинчеров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раїм Тинчеров
Народився 1908
Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 1973
Ташкент, Узбецька РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність письменник, поет, перекладач, фольклорист

Раї́м Тинче́ров (крим. Raim Tınçerov; *1908(1908), с. Астирхан, Таврійська губернія, Російська імперія, тепер АРК, Україна — 1973, Ташкент, Узбецька РСР, СРСР) — кримськотатарський поет, прозаїк, фольклорист і перекладач.

З життя і творчості[ред. | ред. код]

Народився в селі Астирхан Таврійської губернії в 1908 році.

Рано залишившись без батька, був змушений допомагати матері утримувати сім'ю, займався самоосвітою.

У 1926 році опублікував в газеті «Яш къувет» («Молода сила») перший вірш «Мухалифеткярларгъа» («Спадкоємцям»), написаний в жанрі наслідування М. Горькому і В. Маяковському.

Незабаром вийшов у світ перший збіркник «Яш эзгилер» («Юні наспіви»), а в 1930 році — збірник «Юкселиш» («Підйом»).

Починаючи від 1930 року працював в національній періодиці, зокрема займав посаду перекладача і літературного редактора. У період колективізації створив низку оповідань і повістей, що відображають погляди та настрої радянського режиму першої чверті ХХ століття: «Темирджан къарт» («Старий із залізним серцем», 1931), «Шевкетовлар» («Шевкетови», 1932), «Эки дава» («Дві суперечки», 1934).

Згодом, у період депортації писав твори, в яких детально описував події воєнних років і депортації кримськотатарського народу.

У 1957 році почав роботу в першій кримськотатарській газеті післявоєнного періоду «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор»), де пропрацював до останніх днів життя.

1959 року Р. Тинчеров разом з К. Джаманакли і Ю. Болатом упорядкували й видали в Ташкенті книгу кримськотатарських народних казок, що стала першою у повоєнний час і лишається одним з найавторитетніших видань фольклору кримців.

Помер Раїм Тинчеров після важкої хвороби в Ташкенті в 1973 році.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Тынчеров Р., Болат Ю. Эдебият дерслиги : Орта мектепнинъ 8-джи ве 9-джы сыныфлары ичюн. – Симферополь : Кърымдевнешр, 1940. – 209 с.
  • Баарь танъында : повесть ве икяелер. – Ташкент : Эдебият нешрияты, 1964. – 154 с.
  • Черик асыр сонъ : икяелер. – Ташкент : Эдебият ве саньат нешрияты, 1970. – 192 с.

Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]