Рдесник гостролистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рдесник гостролистий
PotamogetonAcutifolius2.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Частухоцвіті (Alismatales)
Родина: Рдесникові (Potamogetonaceae)
Рід: Рдесник (Potamogeton)
Вид: Рдесник гостролистий
Біноміальна назва
Potamogeton acutifolius
Link, 1818
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Potamogeton acutifolius
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Potamogeton acutifolius
EOL logo.svg EOL: 5900642
IPNI: 603109-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 189329

Рдесник гостролистий[1][2] (Potamogeton acutifolius) — вид рослин родини Рдесникові (Potamogetonaceae), поширений у більшій частині Європи.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 50–60 см завдовжки. Стебло сплюснуте, зі скупченими гілками. Стебло і листки майже однакової ширини (3–4 мм). Листки лінійні, тонко загострені, біля основи з 2 червоними горбками. Квітконоси рівні або майже рівні за довжиною 4–8-квітковому суцвіттю. Плід до 3 мм завдовжки, з горбком біля основи і зігнутим носиком, на спинці зі зморшкуватим кілем[2]. Рослина вкорінена в мулистому дні. Вся рослина перебуває під поверхнею, особливо у верхній половині багато розгалужується, створюючи щільні насадження. Листя завдовжки до 10 см і завширшки до 4 мм. Молоде листя зелене, пізніше буре. Цвіте з червня по серпень. Рослина зимує у вигляді туріон[en]ів[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у більшій частині Європи[4][5]. Здається, P. acutifolius нечисленний у всьому своєму ареалі й повідомляється, що в більшості областей, з яких доступна інформація, чисельність зменшується[5].

Це характерний вид природних від мезотрофічних до евтрофічних ставків та ровів на пасовищах великої рогатої худоби[5].

В Україні вид зростає у стоячих і повільних водах — на всій території; в Закарпатті (Хустський р-н, с. Рокосово, м. Хуст), рідко; у Поліссі, Лісостепу, Степу, спорадично[2].

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Загрозами є втрата й деградація місць існування водно-болотних угідь. Можливо, вид не здатний переносити антропогенну гіперевтрофікацію. У Чехії спад спричинений відмовою від традиційного управління рибними водоймами на користь більш інтенсивного рибництва[5].

P. acutifolius захищений у Франції в регіонах Ельзас, Рона-Альпи, Франш-Коме та Лотарингія. У Червоних книгах Швейцарії, Чехії й Великої Британії вид віднесений до категорії CR, у Німеччині — VU. У Великій Британії він включений у три місцеві плани дій з питань біорізноманіття (Дорсет, Норфолк та Суссекс) та Національний план.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Potamogeton acutifolius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 391. (рос.)(укр.)
  3. Petr Krása (2010). Potamogeton acutifolius. Botany.cz. Процитовано 30.01.2020.  (чеськ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 30.01.2020.  (англ.)
  5. а б в г Lansdown, R.V. (2011). Potamogeton acutifolius. The IUCN. Процитовано 30.01.2020.  (англ.)