Реальне училище

Реа́льне учи́лище — середній навчальний заклад у Російській імперії, зокрема й в Україні, із семирічним курсом навчання (зокрема 1 рік на додатковому відділі для підготовки до вступу у вищі навчальні заклади). На відміну від гімназій, у реальних училищах не вивчали класичні мови (латинську та давньогрецьку); головну увагу приділяли вивченню математики, фізики, природознавства та креслення. Варто зазначити, що в училищі була серйозна дисципліна. Між вчителями і учнями була взаємоповага. Жорстоких покарань дітей, як у державних школах не було.

Випускники реальних училищ одержували кваліфікацію механіка та мали право на вступ до вищих технічних і сільськогосподарських навчальних закладів (інститутів), але не до університетів, а починаючи з 20 ст. також на фізико-математичні та медичні факультети університетів.

Після 1921 року уряд УРСР реальні училища перетворив на професійно-технічні училища.

У Галичині й на Буковині існували реальні гімназії з 8-річним і реальні школи із 7-річним курсом навчання.

1906 року на території України було 44

училища, та крім того — близько 20 реальних шкіл і гімназій у Галичині та Буковині.

Див. також

• Київське реальне училище
• Реальна освіта
• Реальний сектор економіки
• Кременчуцьке Олександрівське реальне училище
• Єлисаветградське земське реальне училище
• Харківські реальні училища

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.