Реалізм (мистецький рух)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Реалізм — мистецький рух, що полягав в якомога більш точній і об'єктивній передачі дійсності, згідно з якою завдання мистецтва полягає в відображенні всіх сторін буття, а не лише його ідеалізованого представлення. Термін введений французьким літературним критиком Жуль Шанфлері в 50-х роках XIX століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.

В художній діяльності значення реалізму як стилю є доволі суперечливим, його кордони невизначені. В більш вузькому сенсі під реалізмом розуміють позитивізм як напрямок в образотворчому мистецтві 2-ї половини XIX століття.

Одним з перших реалістів був французький художник Густав Курбе (1819-1877), який в 1855 році відкрив в Парижі свою персональну виставку «Павільйон реалізму». До нього в реалістичній манері працювали художники барбізонської школи: Теодор Руссо, Жан-Франсуа Мілле, Жуль Бретон. У 1870-і роки реалізм розділився на два основних напрямки — натуралізм і імпресіонізм.

В сучасному живописі реалізм межує з гротеском, атигламуром. Яскравим представником такого напрямку в реалізмі є російський художник Василь Шульженко.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Тарас Шевченко. Циганка ворожить українській дівчині