Ребро жорсткості

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ребро жорсткості — частина конструкції у вигляді бруса, балки або сталевого чи з іншого матеріалу профілю, яка виконує функцію підтримки жорсткості конструкції і може бути покрита обшивкою. Наприклад: шпангоут з корпуса судна, стійка з кузова вантажівки і так далі.

Різновиди[ред. | ред. код]

Залежно від розташування ребер розрізнюють:

  • Поздовжні ребра жорсткості
  • Поперечні основні ребра жорсткості — розташовані перпендикулярно
  • Поперечні короткі (додаткові) ребра жорсткості — також розташовані перпендикулярно, але в місцях найбільших стискувальних напружень. Застосування коротких ребер не рекомендується, але припускається в клепаних балках, а також зварних — між стиснутим поясом і поздовжнім ребром[1].
  • Скісники́[2][3] — ребра у вигляді трикутників (косинців), що встановлюють у внутрішніх кутах конструкцій (наприклад, у місцях зіткнення стояна з опорою).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ребра жесткости. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
  2. Скісник // Украинско-русский политехнический словарь
  3. Косынка // Русско-украинский политехнический словарь. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.