Ревенко Владислав Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Ревенко
Ревенко Владислав Дмитрович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 7 лютого 1995(1995-02-07)
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Смерть 24 лютого 2022(2022-02-24) (27 років)
між селами Дубовичі та Бистрик Конотопського (до 2020 року - Кролевецького) району на Сумщині
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Ступінь магістр
Військова служба
Роки служби 2014 - 2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Владислав Дмитрович Ревенко (нар. 7 лютого 1995, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області — пом. 24 лютого 2022, між селами Дубовичі та Бистрик Конотопського району на Сумщині) — лейтенант 831-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Владислав Ревенко народився 1995 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Проходив військову службу на посаді командира взводу радіотехнічного забезпечення роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А1356 831-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України.

24 лютого 2022 року у перший день повномасштабного російського вторгнення в Україну під час виходу військової техніки у складі колони з місця виконання бойового завдання на території Сумської області (м. Глухів) між селами Дубовичі та Бистрик Конотопського (до 2020 року — Кролевецького) району на Сумщині, автомобіль, в якому перебував Владислав Ревенко, влучив снаряд, випущений ворожою артилерією Росії. Разом з Владиславом Ревенком загинув на місці також старший солдат Михайло Семеняк[1].


Похований 2 квітня 2022 року в місті Кривий Ріг.

Родина[ред. | ред. код]

У Владислава Ревенка залишилися дружина.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Герої не вмирають, вони покидають поле битви, щоб оберігати Україну на небесах. Місто-курорт Миргород (укр.). 1 квітня 2022. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)

Джерела[ред. | ред. код]