Революційний прапор ОУН

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прапор ОУНР
Прапор ОУНР
Пропорції 2,5:6[1]
Кольори
червоний
чорний

Революці́йний пра́пор ОУН (Прапор ОУНР, Бандерівський прапор) — прапор Організації українських націоналістів (революційної).

У часи незалежної України червоно-чорні прапори використовує низка націоналістичних організацій і партій, серед яких Конгрес українських націоналістів і Правий сектор (колишня УНА-УНСО).

Історія[ред. | ред. код]

Прапор ОУН

Організацію українських націоналістів революційну утворили 1940 року внаслідок розколу ОУН. Революційне крило ОУН, яке називали також ОУН(б), бо його очолював Степан Бандера, прагнуло виробити власну символіку, щоб відрізнятися від ОУН(м) Андрія Мельника, яка використовувала оунівський блакитний прапор і герб із золотим тризубом із мечем.

ОУН(р) затвердила свою офіційну червоно-чорну емблему, а на ІІ-му Великому Зборі ОУНР у квітні 1941-го постановила відмовитися від тризуба з мечем і вживати тільки «загальнонаціональний Тризуб Володимира Великого у формі, введеній Центральною Радою» і «свойого окремого організаційного прапору чорної і червоної краски. Уклад і обов'язуючі пропорції будуть ухвалені окремою комісією»[2]. Однак через початок німецько-радянської війни ця комісія так і не зібралася[3].

Тлумачення символіки[ред. | ред. код]

Прапор складається з двох кольорів: червоного та чорного. Чорний колір символізує українську землю, а червоний — кров, пролиту за Україну[1].

Використання[ред. | ред. код]

  • На своїй картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» в тлі над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах синьо-жовтий та червоно-чорні прапори. Консультантом художника під час написання цієї картини був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький. Саме з експонатів його колекції Рєпін змалював велику частину амуніції, зброї, іншої козацької атрибутики, в тому числі і прапори[4].
  • Прапор активно використовували Українські повстанці під час їхньої боротьби в середині XX століття. У сцені присяги вояків УПА з фільму «Нескорений» можна бачити Революційний прапор ОУН поруч із Синьо-жовтим стягом.
  • Прапор використовують низка політичних організації, серед яких ОУНР та КУН. Кольорова гама Революційного прапора чітко відстежується у прапорі УНСО.
  • Стрічка, що імітує Революційний прапор ОУН, присутня на Прапорі Івано-Франківської області. Автором проекту цього прапора є Андрій Гречило, голова Українського геральдичного товариства.
  • Прапор використовували під час революції кінця 2013 — початку 2014 років. Опісля її проведення, під тиском зростаючої економічної залежності західних регіонів від Польщі, яка прийняла «антибандерівський» закон[5], його використання у Львові значно обмежили[6].
  • 30 березня 2018 року у Верховній Раді України зареєстрований законопроект «Про Прапор Національної гідності», яким передбачено встановлення прапора на будівлях органів державної влади, школах, інститутах, підприємствах дев'ять разів на рік під час святкування деяких пам'ятних дат, із метою шанування героїв, які внесли вагомий внесок у боротьбі за Незалежність України. Цим законопроектом також передбачено технічне обґрунтування та правила його встановлення[7].

Використання на Сході України[ред. | ред. код]

Місто Дніпро.[ред. | ред. код]

Під час Революції гідності 2013-2014 років біля будівлі Дніпропетровської обласної ради було вперше піднято червоно-чорний прапор (революційний символ ОУН). У ті часи червоно-чорний прапор був менш поширений, ніж державний прапор України (синьо-жовтий), але він активно використовувався опозиціонерами режиму В.Ф. Януковича. Червоно-чорний прапор у 2013-2014 р. набув нового семантичного значення та став асоціюватись із Революцією гідності.  

В лютому 2014 р. підняття червоно-чорного прапора біля будівлі Дніпропетровської обласної ради отримало символічне значення як символ перемоги Революції гідності. З того часу червоно-чорний прапор зайняв своє історичне місце та активно використовувався в багатьох соціально-політичних акціях.

23 квітня 2020 р. червоно-чорний прапор, який довгий час висів на службовій будівлі Дніпропетровської обласної ради (так званий Парк ракет або хаб «Медіапростір»), було знято та передано до фондів Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Таким чином, прапор, який має історичне та символічне значення, має стати музейним експонатом.

28 травня 2020 р. на флагштоці між будівлями Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Дніпропетровської обласної ради активістами було знову встановлено червоно-чорний прапор[8], як символ боротьби українського народу за незалежність.

Флагшток із прапором був встановлений на підставі Договору № 116/20М від 15.05.2020 р. між КП «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради та Громадською організацією «Центр соціальних технологій «Інфопростір».[9]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Виховні закони і правила ОУН (Національний Альянс)
  2. Постанови II Великого Збору ОУН (С.Бандери). Архів оригіналу за 4 листопад 2012. Процитовано 4 листопад 2012. 
  3. «Прапор червоно-чорний — це наше знамено…». Яким був стяг УПА? (Українська Правда, 18.10.2013)
  4. «Гей-гу, гей-га» — чи дійсно червоно-чорний прапор був офіційним прапором ОУН? // Gazeta.ua, 14 жовтня 2014
  5. Люідія Корнієвич (2 лютого, 2018). Що треба знати про «антибандерівський закон» у Польщі. https://hromadske.ua. Громадське. Процитовано 19 лютого 2018. 
  6. Садовий заборонив вивішувати у Львові «бандерівський» стяг. http://www.vgolos.com.ua. Вголос. 15 січня. Процитовано 19 лютого 2018. 
  7. Олена Галаджий (30 березня 2018). у Верховній Раді України зареєстрований законопроект "Про Прапор Национальної гідності". http://www.kp.ua. Процитовано 30 березня 2018. 
  8. У Дніпрі встановили 12-метрову щоглу з червоно-чорним прапором - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Процитовано 2020-06-18. 
  9. Закулисье Днепра. www.facebook.com (uk). Процитовано 2020-06-18. 

Джерела[ред. | ред. код]