Революційний трибунал (СРСР)
Революційний трибунал, також Ревтрибунал — спеціальний судовий орган, що створювався більшовицькою владою після перевороту в Росії, а згодом на інших зайнятих територіях.
В Україні революційні трибунали впроваджено декретом харківського радянському уряду з 4 січня 1918 року. На початку 1919 — органи місцевих більшицьких ревкомів. 15 квітня 1919 року утворено Верховний революційний трибунал при ВУЦВК для розгляду особливо важливих справ. У грудні 1922 у зв'язку з загальною судовою реформою в УРСР революційні трибунали скасовано.
Революційні трибунали розправлялися з ворогами радянської системи (за «контрреволюційні злочини») позаправними методами. Критерієм правосуддя була революційна доцільність, а суддями і виконавцями брутальні чекісти. Революційні трибунали вславилися терором проти політичних та класових противників.
Див. також[ред. • ред. код]
Література[ред. • ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
![]() |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |