Революційний трибунал (СРСР)

Революційний трибунал, також Ревтрибунал — спеціальний судовий орган, що створювався більшовицькою владою після перевороту в Росії, а згодом на інших зайнятих територіях.

В Україні революційні трибунали впроваджено декретом харківського радянському уряду з 4 січня 1918 року. На початку 1919 — органи місцевих більшицьких ревкомів. 15 квітня 1919 року утворено Верховний революційний трибунал при ВУЦВК для розгляду особливо важливих справ. У грудні 1922 у зв'язку з загальною судовою реформою в УРСР революційні трибунали скасовано.

Революційні трибунали розправлялися з ворогами радянської системи (за «контрреволюційні злочини») позаправними методами. Критерієм правосуддя була революційна доцільність, а суддями і виконавцями брутальні чекісти. Революційні трибунали вславилися терором проти політичних та класових противників.

Див. також

• Військові суди
• ВЧК

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

Посилання

• Верховний революційний трибунал при ВУЦВК // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1.