Ревізькі казки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ревізькі казки - документи, що відображають результати проведення ревізій податного населення Російської імперії у XVIII - 1-й половині XIX ст., що проводилися з метою подушного податкового обкладення населення. Ревізькі казки були поіменними списками населення, в яких вказувалися ім'я, по батькові та прізвище власника двору, його вік, ім'я та по батькові членів родини із зазначенням віку, стосунків до глави сім'ї. До ревізьких казок (крім 1, 2 та 6 ревізій) включалися особи чоловічої і жіночої статі, але в зведених таблицях жіноча стать ніколи не фігурувала.

У містах ревізькі казки складалися представниками міського управління, в селищах державних селян - старостами, в приватних володіннях - поміщиками або їх керуючими.

У проміжках між ревізіями ревізькі казки уточнювалися. Вироблялася фіксація наявності або відсутності особи на момент поточного обліку, причому в разі відсутності фіксувалася причина (помер, в бігах, відселений, в солдатах і т. П.). Всі уточнення ревізьких казок ставилися до наступного року, тому кожна «ревізька душа» вважалася наявною до наступної ревізії навіть в разі смерті людини, що дозволяло державі з одного боку підвищувати збирання подушного податку, а з другого створювало умови для зловживань (цей факт отримав відображення в творі М. В. Гоголя «Мертві душі»).

Сьогодні матеріали ревізьких казок є одним з джерел в генеалогічних дослідженнях.

Всього було десять ревізій[1]:

Рік Чисельність
I 1719 15 738 000
II 1742 21 200 000
III 1762 23 200 000
IV 1782 28 400 000
V 1795[2] 37 400 000
VI 1811[2] 41 010 400
VII 1816[2] 46 300 000
VIII 1836[2] 59 132 955
IX 1851[2] 68 500 000
X 1858[2] 74 556 400

У Слобідській Україні першим подушним обліком населення, введеним російським царем Петром І, була перша ревізія, яка проводилась у 1718—1727 роках[3]. Наступною була друга ревізія (1742 р.)[4]і подальші.

У Лівобережній Україні першим подушним обліком населення, введеним російським царем Петром І, була четверта ревізія, яка проводилась у 1781—1787 роках, оскільки на початку цього періоду Лівобережжя остаточно втратило автономію. У Правобережній Україні першим був п'ятий подушний облік (ревізія), який проводився протягом 1794—1808 рр., оскільки приєднання її до Росії відбулося у 1793—1795 роках.

Назва[ред. | ред. код]

Назва документів ревізькі казки дослівно означає казки ревізій, тобто казки-розповіді (опити і їх результати) здійснені в процесі перевірки-ревізії, в даному випадку — населення держави.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чисельність населення вказана у межах відповідного року обліку (населення з Фінляндією (з 1811 року) і Польщею (з 1796 року)).
  2. а б в г д е http://www.bfcollection.net/fast/articles/ruscensus.pdf
  3. http://rgada.info/poisk/index.php?Sk=30&page=1 РДАДА, фонд 350. Опис
  4. http://www.otkudarodom.com.ua/Reviziya_1742_god_Kyarkov.html Ревизская сказка Харьковского полка 1742 г.

Джерела та література[ред. | ред. код]