Ревінь пальчастий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ревінь пальчастий
Форма з білими квітками
Форма з білими квітками
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Рід: Ревінь (Rheum)
Вид: Ревінь пальчастий
Біноміальна назва
Rheum palmatum
L., 1759
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rheum palmatum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rheum palmatum
EOL logo.svg EOL: 489443
IPNI: 696772-1
ITIS logo.svg ITIS: 506564
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 137221

Ревінь пальчастий (Rheum palmatum) — вид квіткових рослин родини Гречкові (Polygonaceae)

Опис[ред. | ред. код]

Велика багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 2 м з товстим коротким кореневищем і соковитим великим корінням. Стебло голе, всередині порожнє. Прикореневе листя велике, завдовжки (разом з черешком) до 0,75-1,5 м; довжина пластинки 80 см, ширина — 75 см. Листя роздільне з перистонадрізаними частинками. Стеблові листки чергові, яйцевидні, забезпечені сухим плівчастим розтрубом біля основи. З другого-третього року культури ревінь розвиває великі гіллясті суцвіття. Квітки дрібні, правильні, білі, зелені або рожеві. Плід — тригранний горішок червоно-бурого кольору. Вага 1000 насінин — 13-15 г.

Біологічні особливості[ред. | ред. код]

Ревінь пальчастий — вологолюбна рослина, яка потребує родючих ґрунтів з хорошою структурою. У посушливих місцевостях він росте погано. Однак і в умовах надмірної вологості цей вид ревеню часто гине. Наземна частина рослини щорічно відмирає взимку, а навесні знову відростає. Тривалість розвитку до одержання насіння становить два-три роки. З лікарською метою викопуються коріння трьох-або чотирирічного віку. На одному і тому ж місці ревінь росте 12 і більше років.

Місце життя[ред. | ред. код]

Росте в гірських, лісових місцевостях на висоті 2000 м над рівнем моря, в гірських лісових ярах, на вологих і багатих перегноєм ґрунтах.

Поширення[ред. | ред. код]

В природних умовах зустрічається в північних провінціях Китаю (Ганьсу і Шаньсі), Монголії і на Тибеті.

Використання[ред. | ред. код]

Ще в XIII столітті відомий венеціанський мореплавець Марко Поло виявився першим європейцем, який побував в країні тангутів і описав збір ревеню, а в 1871–1873 рр. видатний російський мандрівник Н. М. Пржевальський зібрав насіння і коріння ревеню пальчастого в гірських місцевостях поблизу озера Кокунор і передав їх Петербурзькому ботанічному саду. З привезеного насіння вирощувалися рослини спочатку тільки в ботанічних садах, а потім і у виробничих умовах.

В даний час ревінь успішно вирощують в західних районах України, в Білорусі, та Росії.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Семенцов А. Л. 2000 заговоров и рецептов народной медицины.// Издательство РИД 1997. 59 с.