Регед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rheged
Регед
Ебраук Flag
450 – 638 королівство Нортумбрія Flag
Розташування королівство Регед
Столиця Кайр-Лігуальд
Робаїс
Мови кумбрійська
Форма правління монархія
король
 - 450-490 Гураст Кудлатий
Історія
 - Засноване 450
 - Захоплення Нортумбрією 638
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Регед

Регед — кельтська держава на території сучасної Камбрії (Велика Британія), що утворилася в сердині V століття в результаті розпаду держави Койла Старого. Тривалий час була одним з впливоих королівств Північної Британії. Втім після розділу 535 року на два королівства починається занепад й посилення англський держав Берніція та Дейра. Зрештою 638 року королівство Нортумбрія підкорило державу Північний Регед.

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

Регеда виділився з держави Койла Старого (відома як Ген Огледд), що утворилося після відходу близько 400 року римських військ з Північної Британії. Основу складали племена карветів. Близько 450 року після смерті Кенеу, сина Койла Старого, утворилося держава Регед. Його першим королем став Гураст Кудлатий. Назва походить від міста Думрагіт, тобто Форт Регед.

У 470 році Гураст віддав одному з синів, Масгвіду, землі, на яких утворилося королівство Елмет. Гураст заклав основи держави, поєднуючи римські та кельтські традиції. Водночас підтримував християнство в своєму королівстві.

Розквіт[ред. | ред. код]

Піднесення держави відноситься до правління Мейрхіона, сина Гураста. Регед стало одним з наймогутніших держав Північної Британії. Було закладено основи держави, завершилася християнізація населення. Водночас усі північні бриттські держави визнали зверхність Мейрхіона.

Розподіл та занепад[ред. | ред. код]

Після смерті короля Мейрхіона в 535 році Регеда розділився на дві частини, Північний і Південний Регед.

Столицею Південного Регеда було місто Робаіс (сучасний Рібчестер). Незалежний Південний Регеда проіснував недовго, не маючи змоги протидіяти державам англів. У 613 році війська Берніції перемогли Лліварха Старого, захопивши це королівство. У 825 році Мервін ап Гуріад, далекий нащадок Лліварха, став королем Гвінеда.

Столицею Північного Регеду було місто Кайра-Лігуалід (сучасний Карлайл). Протягом наступних десятиліть до складу Північного Регеда увійшли Кайра-Гвендолеу і Катрайт — рештки держави Койла Старого. Володіння Північного Регеду охоплювали землі від Гододіна до Гвінеда. Здійснювалися походи до королівства Повіс.

З кінця VI століття почалися конфлікти з королівством Берніція. Спочатку військам Регеду вдалося завдати поразки берніційським королям, володіння яких обмежилися бамборо та островом Ліндісфарн. Але загибель короля Урієна у 590 році завдало удару Північному Регеду. З цього часу в королівстві почався розгардіяж, конфлікти з іншими кельтськими державами. Цим скористалася Берніція. До 616 році від королівства залишився лише невеликий анклав. У 638 році залишки Північного Регеда остаточно увійшли до складу Нортумбрії.

Королі[ред. | ред. код]

Володарі Регеду[ред. | ред. код]

  • Гураст Кудлатий, 450—490 роки
  • Мейрхіон Худий

Володарі Північного Регеду[ред. | ред. код]

  • Кінварх Похмурий, 535—550/570 роки
  • Урієн, 550/570-590 роки
  • Овайн, 590—697 роки
  • Рун, 597—616 роки
  • Роедд, 616—638 роки

Володарі Південного Регеду[ред. | ред. код]

  • Елідир Гладкий, 535—560 роки
  • Лліварх Старий, 560—608 роки
  • Двіуг ап Лліварх, 586-598 роки
  • Гвід ап Двіуг, 608-613 роки

Географія[ред. | ред. код]

Було досить великим королівством, що розташовувався на північному заході сучасної Англії. Він займав територію уздовж західного узбережжя Британії від вала Адріана на півночі до Лоідіса (сучасного Лідса) в Мідлендсі і Кайрлеона (сучасного Честера) на півдні.

Південний Регеда розташовувався на території сучасних графств Ланкашир і Чешир. Північний Регеда знаходився на території сучасної Камбрії.

Мова[ред. | ред. код]

За часів Регеду найбільшого розквіту набула кумбрійська мова, одна з кельтських мов. Нею складалися державні акти та розмовляло населення. після захоплення Регеду стала витіснятися давньоанглійською мовою.

Релігія[ред. | ред. код]

Доволі швидко поширилося християнство. Католицька церква майже не мала впливу. Королі, знать та майже усе населення належали до кельтської церкви.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Chadwick, N.K (1973) [1958]. Studies in the Early British Church. North Haven, CT: Archon Books. ISBN 0-208-01315-6.
  • Leslie Alcock: Arthur's Britain. History and Archaeology, AD 367—634. Harmondsworth, London 1973, ISBN 0-14-021396-1.
  • Higham, Nick (1986). The Northern Counties to AD 1000. A Regional History of England. London: Longman. ISBN 0-582-49276-9.
  • Mike Ashley The Mammoth Book of British Kings & Queens Robinson (Londres 1998).
  • Toolis, R; Bowles, C (2016). The Lost Dark Age Kingdom of Rheged: The Discovery of a Royal Stronghold at Trusty's Hill, Galloway. Oxbow Books Limited. ISBN 9781785703119.