Регент (Велике князівство Литовське)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ре́гент (від лат. regens — правитель) — вищий урядник у канцеляріях Великого князівства Литовського, один із секретарів.

Регент великої канцелярії відомий від 1590-х років, регент малої канцелярії — з початку XVII століття. Регенти призначалися канцлером (підканцлером), потім затверджувалися великим князем і служили до зміни канцлера (підканцлера).

До обов'язків регентів великої та малої канцелярій входило внесення документів до Метрики Великого князівства Литовського та видавання за запитами копій-виписок документів (пізніше цей обов'язок виконували метриканти). Також, центральні регенти редагували й підносили на підпис великокнязівські, канцлерські та підканцлерські документи, виконували обов'язки нотаріусів. У випадку смерті канцлера, його обов'язки тимчасово виконував регент великої канцелярії, підканцлера — регент малої канцелярії. Від 1776 року регент великої канцелярії брав участь у засіданнях Задвірного асесорського суду.

Окрім центральних регентів, подібні посади існували також у земських і гродських судах, магістратах, консисторіях та інших державних закладах, де вони займалися складанням документів і відповідали за їхнє збереження.

Список регентів канцелярії великої литовської[ред. | ред. код]

Список регентів канцелярії малої литовської[ред. | ред. код]

  • Ян Кароль Білозор (? — 1631)
  • Андрій Казимир Осовський]] (16581676)
  • Каетан Коженьовський (1717)
  • Росовський (1738)

Список регентів канцелярії скарбової литовської або актів скарбу[ред. | ред. код]

  • Юзеф Войцех Бистрий (1750)
  • Павло Булгарин (1793)

Список регентів канцелярії військової литовської[ред. | ред. код]

  • Вольський (1763)

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.