Регіональний ландшафтний парк «Диканський»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Регіональний ландшафтний парк
«Диканський»
Категорія МСОПV (Охоронюваний ландшафт)
Миколаївська церква у смт Диканька
Миколаївська церква у смт Диканька
49°50′02″ пн. ш. 34°34′17″ сх. д. / 49.8338888900277723° пн. ш. 34.57138889002777660° сх. д. / 49.8338888900277723; 34.57138889002777660Координати: 49°50′02″ пн. ш. 34°34′17″ сх. д. / 49.8338888900277723° пн. ш. 34.57138889002777660° сх. д. / 49.8338888900277723; 34.57138889002777660
Розташування: вул. Леніна 117, смт Диканька, Полтавська область, Україна
Найближче місто: Диканька
Площа: 11945 га
Заснований: 1994 р.
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Регіональний ландшафтний парк «Диканський». Карта розташування: Полтавська область
Регіональний ландшафтний парк «Диканський»

CMNS: Регіональний ландшафтний парк «Диканський» у Вікісховищі
Scilla siberica Haw., 1804. Блакитне море навесні.jpg

Регіона́льний ландша́фтний парк «Диканський» — об'єкт природно-заповідного фонду, розташований у північно-східній частині Полтавської області в Диканському районі між селищем Диканька та річкою Ворскла.

У Парку представлені типові ландшафти Полтавщини: діброви, лучні степи, заплавні луки, балки та яри, річка Ворскла, а також поля лісосмуги та села.

Заснування парку[ред. | ред. код]

Парк засновано рішенням сесії Полтавської обласної ради народних депутатів від 27.10.1994 року. Розташований на території Диканського району.

Включає частину території Диканського лісництва: кв. 8, 11-16, 19, 20, 38-116, 118, 123, 126—130, 132—143, 161, 169[1].

Рослинність[ред. | ред. код]

Дикансько-Опішнянський лісовий масив - один з небагатьох природних лісів, що збереглися у лівобережному Лісостепу. Тут у деревостані зростають дуб звичайний, граб звичайний, черешня пташина, клен гостролистий, ясен звичайний з домішкою яблуні лісової, груші звичайної, в'яза гладенького, кількох видів тополь. Смугою вздовж берегів Ворскли зростає вільха чорна.

Трав'яний покрив типовий для широколистяних лісів лівобережного Лісостепу і представлений такими видами: осока волосиста, зірочник ланцетовидний, переліска багаторічна, копитняк європейський, конвалія звичайна, фіалки дивна та шорстка, чина весняна, шоломниця висока, купина багатоквіткова, барвінок малий, яглиця звичайна, материнка звичайна, вероніка дібровна, дзвоники ріпчастовидні, латук стиснутий, пахучка звичайна, звіробій шорсткий.

Крім лісів у Парку трапляються ділянки степової рослинності. Одна з найцікавіших знаходиться поблизу с. Слиньків Яр. Тут збереглися угруповання типчаку та осоки ранньої, трапляються миколайчики польові, конюшина польова, люцерна румунська, цмин пісковий, скабіоза блідо-жовта, льонок дроколистий, шавлія дібровна. Фрагменти степової рослинності збереглися також у чернечому Яру та на Фесенкових горбах.

У заплаві Ворскли поширені заболочені луки, де зростають костриця східна, алтея лікарська, осоки загострена, омська, лисяча, розставлена та чорна, верба попеляста та дудник лісовий.

Об'єкти парку та їхня цінність[ред. | ред. код]

Природоохоронні об'єкти[ред. | ред. код]

До складу регіонального ландшафтного парку «Диканський» входять 7 природоохоронних об'єктів:

Диканька. Парк Кочубеївський. Березовий сквер

Клімат парку помірно континентальний з теплим літом. Середня температура липня +20,5 С, січня — 6,9 С. Середня кількість опадів 474 мм.[2]

У Диканьці створений Парк Кочубеївський, на території якого розташовані Бузковий та Ялиновий гаї, Пивоварські ставки, Кочубеєвські дуби, Березовий гай, посаджений до десятиріччя створення Регіонального ландшафтного парку «Диканський».

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

На території регіонального ландшафтного парку знаходяться 5 пам'яток архітектури XVIII-XIX століть:

Пам'ятки археології[ред. | ред. код]

На території парку в урочищі Брусія відкрито городище IX—XIII ст. Постановою Кабінету міністрів України від 3 вересня 2009 р. N 928 пам'ятка археології городище IX—XIII ст. в урочищі Брусія (с. Михайлівка), як об'єкт культурної спадщини національного значення, занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (№ 160016-Н)[3].

На території парку розташований Олефірщинський могильник — курганний могильник скіфського часу.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]