Режис Варньє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Режис Варньє
фр. Régis Wargnier
Régis Wargnier 2012.jpg
Р. Варньє на церемонії Премії «Люм'єр» у 2012 р.
Дата народження 18 квітня 1948(1948-04-18) (70 років)
Місце народження Мец, Мозель, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія кінорежисер, сценарист, актор, продюсер
Alma mater Lycée Saint-Louis-de-Gonzague[d]
Роки активності 1986наш час
IMDb ID 0912224
Нагороди та премії
Сезар (1987) • Оскар (1993)

Режи́с Варньє́ (фр. Régis Wargnier; нар. 18 квітня 1948, Мец, Мозель, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, актор і продюсер. Лауреат та номінант низки професійних та фестивальних кінонагород, кавалер Ордена почесного легіону (2014).

Біографія[ред. | ред. код]

Режис Варньє народився 18 квітня 1948 року в місті Мец, що в департаменті Мозель у Франції. Вивчав класичну літературу, але залишив це заняття заради кіно. У 1972 році Варньє почав свою кар'єру як режисер другої групи «Жінка у блакитному» Мішеля Девіля. Працював асистентом Клода Шаброля у фільмі «Дивовижне десятиліття» (1972), потім був асистентом оператора на зйомках «Пустелі Тартар», Валеріо Дзурліні (1977), асистентом режисера у Франсіса Жиро, Фолькера Шльондорфа, Маргарете фон Тротта, Елі Шуракі, Олександра Аркаді.

Як режисер Режис Варньє дебютував у 1986 році з фільмом «Жінка мого життя» з Джейн Біркін і Крістофом Малавуа в головних ролях. Фільм здобув «Сезара» за найкращий дебютний фільм.

Фільм Режиса Варньє «Індокитай» 1992 року отримав міжнародне визнання і приніс режисерові «Оскар» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою»[1] і п'ять кінопремій «Сезар» з 12-ти номінацій, у тому числі один для Катрін Денев, як найкращій акторці і Домінік Блан, як найкращій акторці другого плану. У 1995 році Варньє зняв стрічку «Французька жінка» з Еммануель Беар, Данієлем Отеєм і Жан-Клодом Бріалі.

У 1999 Режис Варньє поставив фільм «Схід — Захід» про часи сталінізму кінця 1940-х, з Сандрін Боннер, Олегом Меншиковим в головних ролях. Стрічку, основна дія якого відбувається в повоєнному Києві, було створено у копродукції чотирьох країн: Франції, України, Болгарії і Росії. Вона брала участь в офіційних програмах низки найбільших міжнародних кінофестивалів, у тому числі в Локарно і Торонто.

Наступний фільм Режиса Варньє «Людина людині», поставлений ним у 2005 році за участю Джозефа Файнса та Крістін Скотт Томас, змагався за Золотого ведмедя в головній конкурсній програмі 55-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

4 квітня 2007 року Режиса Варньє було обрано головою Академії мистецтв.

У грудні 2013 року Варньє закінчив зйомки фільму про червоних кхмерів у Камбоджі «Час визнань» за книгою Франсуа Бізо «Портал» (2000). Фільм було представлено на Міжнародному кінофестивалі у Торонто 2014 року[2].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1986 Жінка мого життя La femme de ma vie Так Так
1989 Я був власником замку Je suis le seigneur du château Так Так
1992 Індокитай Indochine Так Так
к/м Обмін L'échange Так
1995 Французька жінка Une femme française Так Так
1995 Люм'єр і компанія Lumière et compagnie Так
1999 Схід — Захід Est — Ouest Так Так
2005 Людина людині Man to Man Так Так
2007 Насіння смерті Pars vite et reviens tard Так Так
2009 т/ф Мила Франція Douce France Так
2011 Фінішна пряма La ligne droite Так Так
2014 Час визнань Le temps des aveux Так Так

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Режиса Варньє[3][4]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
1987 Найкращий дебютний фільм Жінка мого життя Нагорода
1993 Найкращий фільм Індокитай Номінація
Найкращий режисер Номінація
2000 Найкращий режисер Схід — Захід Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1989 Гран-прі Золотий Г'юго за найкращий художній фільм Я був власником замку Номінація
Премія «Гойя»
1993 Найкращий європейський фільм Індокитай Нагорода
Премія BAFTA
1994 Найкращий фільм не англійською мовою Індокитай Номінація
Московський міжнародний кінофестиваль
1995 Срібний Святий Георгій найкращому режисерові Французька жінка Нагорода
Кінофестиваль у Маямі
2000 Приз глядацьких симпатій Схід — Захід Нагорода
Міжнародний кінофестиваль в Палм-Спрінгз
2000 Приз глядацьких симпатій Схід — Захід Нагорода
Міжнародний кінофестиваль в Санта-Барбарі
2000 Приз Голос глядачів Схід — Захід Нагорода
Золота зірка кіно
2000 Найкращий режисер Схід — Захід Нагорода
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2005 Золотий ведмідь Людина людині Номінація

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The 65th Academy Awards (1993) Nominees and Winners. oscars.org. Процитовано 23.05.2016. 
  2. Raphaël Personnaz otage des Khmers rouges. Le Figaro.fr. 6 жовтня 2014. Процитовано 23.05.2016. 
  3. Нагороди та номінації Режиса Варньє на сайті IMDb(англ.)
  4. Régis Wargnier : Ses récompenses et nominations на сайті AlloCiné(фр.)
  5. Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Посилання[ред. | ред. код]