Резніченко Яків Терентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Резніченко Яків Терентійович
Народився 4 січня 1914(1914-01-04)
Воскресенка, Путивльський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Помер 24 грудня 1969(1969-12-24) (55 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Alma mater Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання віцеадмірал
Партія КПРС
Нагороди
Орден Червоного Прапора  — 1944Орден Червоного Прапора  — 1956Орден Червоного Прапора  — 1967Орден Нахімова II ступеня  — 1944
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1945Орден Червоної Зірки  — 1942Орден Червоної Зірки  — 1943Орден Червоної Зірки  — 1951
Орден Червоної Зірки  — 1951
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Почесний співробітник держбезпеки

Яків Терентійович Резниченко (1914—1969, Москва) — радянський воєначальник, ветеран німецько-радянської війни і прикордонних військ КДБ при РМ СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Гамаліївка Путивльського повіту Курської губернії (зараз с. Воскресенка Буринського району Сумської області України).

Після навчання в місцевій початковій і Успенської середньої школах в 1931 році, мріючи стати штурманом далекого плавання, вступив до Одеського морського технікум (нині морехідне училище ім. А. І. Марінеско Одеської національної морської академії).

Початок військової служби[ред. | ред. код]

Після закінчення технікуму з штурманської спеціальністю покликаний в прикордонні війська. Закінчивши курси морського командного складу НКВС в Ленінграді і отримавши звання лейтенанта, служив на Чорному морі, ганявся за порушниками кордону і контрабандистами.

З серпня 1940 року продовжив службу на морському кордоні Балтики в Прибалтійському прикордонному окрузі.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

У званні старшого лейтенанта командував 1-м (Таллінським) дивізіоном 2-го Балтійського загону прикордонних суден, який у воєнний час перейшов під командування Балтійського флоту. У ніч на 4 липня 1941 «малі мисливці» дивізіону Я. Т. Резніченко замінували вихідний фарватер порту Гельсінкі, незважаючи на щільний вогонь берегової артилерії і вплив авіації противника. Тільки за перші місяці війни було поставлено близько 150 хв. «Мисливці», керовані Я. Т. Резніченко, повністю підтвердили здатність до цієї складної бойової роботи. На поставлених ними мінах знайшли безславний кінець багато ворожі кораблі і судна, в тому числі фінський броненосець «Ільмарінен».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 одним з перших в Військово-Морських Силах СРСР був нагороджений військово-морським полководницьким орденом Нахімова 2-го ступеня за номером «6».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ананьев Г. Яков Резниченко // Пограничники : Сб. / [Сост. Г. Ананьев и М. Смирнов]. — 3-е изд., испр. — М.: Мол. гвардия, 1977. — 283 с. — С. 345—382. — (Жизнь замечательных людей ; Вып. 10 (532)) (рос.)