Резолюція ГА ООН «Проблема мілітаризації АР Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» (2019)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/74/17 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» була схвалена 9 грудня 2019 року на 74-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. У ній міститься пункт про захоплені Російською Федерацією ядерні об'єкти та інфраструктуру на окупованій території.

У відкритому голосуванні 63 країн-членів ООН висловилися «за», 19 — «проти», а 66 утримались.

Ініціатори[ред. | ред. код]

Переглянутий проект резолюції A/74/L.12/Rev.1 від 2 грудня 2019 подали Австралія, Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Греція, Грузія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Молдова, Румунія, Північна Македонія, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швеція та Естонія[1].

Зміст[ред. | ред. код]

Резолюція засвідчила глибоке занепокоєння міжнародного співтовариства триваючими діями РФ з мілітаризації Кримського півострова, серед іншого, розміщенням озброєння та військової техніки, здатних нести ядерну зброю, та проведенням незаконних військових навчань. Такі дії загрожують стабільності у Чорноморському регіоні і поза його межами, а також матимуть негативні довгострокові екологічні наслідки.

ГА ООН привітала звільнення Росією 24 членів екіпажів трьох кораблів ВМС України. У зв'язку з поверненням кораблів Україні у неналежному стані, Асамблея закликала РФ невідкладно та без будь-яких умов повернути їхнє обладнання та озброєння.

Міжнародне співтовариство підтвердило чітку позицію щодо неприпустимості непогоджених з Україною візитів на Кримський півострів, а також закликало РФ припинити спроби розповсюдити свою юрисдикцію над ядерними об'єктами та матеріалами в Криму[2].

Голосування[ред. | ред. код]

«За» резолюцію проголосували 63 країн-членів ООН, включаючи авторів постанови. «Проти» проголосували 19 країн. 66 країн утримались під час голосування.

Голос Кількість Відсоток Держави
за 63 32,64 Австралія, Австрія, Албанія, Андорра, Багамські Острови, Барбадос, Беліз, Бельгія, Болгарія, Вануату, Гаяна, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Греція, Грузія, Данія, Джибуті, Естонія, Замбія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Маршаллові Острови, Монако, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Папуа Нова Гвінея, Північна Македонія, Польща, Португалія, Республіка Молдова, Румунія, Сальвадор, Сан-Марино, Сінгапур, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (Велика Британія), Сполучені Штати Америки (США), Туреччина, Угорщина, Україна, Федеративні Штати Мікронезії, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Японія
проти 19 9,84 Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Іран, Киргизстан, Лаос, М'янма, Нікарагуа, Філіппіни, Російська Федерація, Сербія, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве
утрималися 66 34,20 Алжир, Ангола, Аргентина, Болівія, Бангладеш, Бахрейн, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Бруней Даруссалам, Бутан, В'єтнам, Гана, Гренада, Домініканська Республіка, Еквадор, Еритрея, Ефіопія, Єгипет, Ємен, Того, Індія, Індонезія, Ірак, Казахстан, Камерун, Катар, Кірибаті, Колумбія, Кот-д'Івуар, Кувейт, Лівія, Малайзія, Мальдіви, Мексика, Мозамбік, Монголія, Намібія, Науру, Непал, Нігерія, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Оман, Пакистан, Палау, Парагвай, Перу, Південно-Африканська Республіка (ПАР), Республіка Корея (Південна Корея), Самоа, Саудівська Аравія, Сенегал, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Люсія, Соломонові Острови, Суринам, Таїланд, Тринідад і Тобаго, Туніс, Уганда, Уругвай, Фіджі, Центральноафриканська Республіка, Чад, Чилі, Шрі-Ланка, Ямайка
відсутні 45 23,32 Азербайджан, Антигуа та Барбуда, Афганістан, Бенін, Ботсвана, Буркіна-Фасо, Габон, Гвінея, Гвінея-Бісау, Демократична Республіка Конго, Домініка, Екваторіальна Гвінея, Есватині, Йорданія, Кабо-Верде, Кенія, Коморські Острови, Конґо (Республіка Конго), Коста-Рика, Лесото, Ліберія, Ліван, Маврикій, Мавританія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Марокко, Нігер, Танзанія, Панама, Південний Судан, Республіка Гамбія (Замбія), Руанда, Сан-Томе і Принсіпі, Сейшельські Острови, Сент-Кіттс і Невіс, Сомалі, Сьєрра-Леоне, Таджикистан, Тимор-Леште (Східний Тимор), Тонга, Тувалу, Туркменістан, Узбекистан
Разом 193 100,00

Значення і реакція[ред. | ред. код]

Україна Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко: Заклик Генасамблеї ООН до всіх країн не відвідувати Крим без погодження з Україною спричинив серйозне занепокоєння Росії. Україна використовуватиме резолюцію як доказову базу в судових процесах проти Росії. Крім того, її ухвалення допомагає тримати рівень політичного тиску на Росію і дасть змогу повернутися до питання здійснення спільного безпекового моніторингу ЄС і України в басейні Чорного й Азовського морів[3].

Росія У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що документ «містить неприйнятні звинувачення на адресу Росії, побудований на домислах, спекуляціях і перекручуванні фактів». Також відзначено, що порівняно з минулим роком кількість прихильників резолюції знизилася[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]