Резонанс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ефект резонансу для різних частот зовнішнього впливу і коефіцієнтів загасання.

Резона́нс — явище сильного зростання амплітуди вимушеного коливання у разі, коли частота зовнішньої сили збігається з власною частотою коливань.

Характеристики та опис[ред.ред. код]

Резонанс характеризують інтенсивністю, напівшириною спектральної лінії та добротністю. Здебільшого резонанс наближено описують кривою Лоренца

 I(\omega) \propto \frac{\Gamma/2}{ (\omega - \omega_0)^2 + (\Gamma/2)^2} ,

де ω — частота зовнішньої сили, ω0 — частота власного коливання, Γ — стала затухання, яку називають також шириною лінії. Часто приводиться також γ= Γ/2 — півширина лінії.

Застосування[ред.ред. код]

Явище резонансу широко використовується в науці й техніці. На ньому ґрунтується робота багатьох радіотехнічних схем та пристроїв, таких як коливні контури. Використовуючи явище резонансу, ми обираємо з різноманіття електромагнітних хвиль у просторі навколо нас саме ті, які відповідають нашій улюбленій радіостанції, обираємо телевізійний канал тощо.

Проте не завжди резонанс корисний. Відомі випадки, коли навісні мости ламалися при проходжені по них солдат «в ногу». Це ставалося через те, що частота власних коливань полотна моста збігалася з частотою ходи людей.[Джерело?]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • В. Т. Грінченко, І. В. Вовк, В. Т. Маципура «Основи акустики» — К: Наукова думка, 2007. −640с.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.