Реймонд Смалліан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Реймонд Меррілл Смалліан
англ. Raymond Smullyan
Народився 25 травня 1919(1919-05-25)
Квінз, Нью-Йорк
Помер 6 лютого 2017(2017-02-06) (97 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність математик, піаніст, філософ, викладач університету, інформатик, фокусник, Шаховий композитор
Alma mater Принстонський університет і Чиказький університет
Сфера інтересів логіка, математика, філософія
Заклад Принстонський університет, Міський університет Нью-Йорка, Нью-Йоркський університет, Гарвардський університет, Індіанський університет і Yeshiva University[d]
Науковий керівник Алонзо Черч
Аспіранти, докторанти Melvin Fitting[d]
Особ. сторінка indiana.edu/~phil/people/smullyan.shtml

Реймонд Смалліан у Вікісховищі?

Реймонд Меррілл Смалліан (англ. Raymond Merrill Smullyan; 25 травня 1919, Квінз, Нью-Йорк — 6 лютого 2017) — американський математик, піаніст, логік, даоський філософ і фокусник-престидижитатор.

Смалліан — автор численних науково-популярних книг з логіки та математики: про логічні загадки та парадокси, передові концепції логіки, наприклад, про теорему Геделя про неповноту. У книзі про шахи «Шахові пригоди Шерлока Холмса» (англ. The Chess Mysteries of Sherlock Holmes; 1979) у стилі творів Артура Конан Дойля про Шерлока Холмса і доктора Ватсона описано вступ до ретроспективного аналізу.

Крім того Смалліан написав кілька книг про даоську філософію, в яких зроблена спроба розв'язання більшості філософських проблем та інтеграції математики, логіки й філософії.

Життя[ред. | ред. код]

Смалліан народився в місті Фар-Роквей, штат Нью-Йорк, мав музичний талант, виграв золоту медаль у конкурсі піаністів, коли йому було 12 років. У наступному році його сім'я переїхала на Манхеттен, і він навчався в Теодор Рузвельтській середній школі в Бронксі, ця школа запропонувала йому курси, які підходили для його музичних талантів, але він вирішив вчитися самостійно, бо в школі не пропонували подібні курси з математики. Він відвідував декілька коледжів, які вивчали математику і музику.

У 1957 Смалліан опублікував статтю в Журналі символічної логіки, в якій показав, що теореми Геделя набагато простіше формулюється для формальних систем, ніж в оригінальній роботі Геделя. Точкою відліку сучасного розуміння Геделевої неповноти є саме ця стаття. Пізніше Смалліан навів переконливі аргументи на користь того, що більша частина ажіотажу з теоремою Геделя повинна бути спрямована на теорему Тарського, яку довести простіше, й яка не менш загадкова з філософської точки зору.

Смалліан є автором багатьох книг із рекреаційної математики та рекреаційної логіки.

Він був професором філософії в Сіті-коледжі в Нью-Йорку і в університеті Індіани. Він також астроном-любитель, використовував шестидюймовий телескоп-рефлектор.

У 2001 році документальний кінорежисер Тао Русполі[en] створив фільм про Смалліана «Цей фільм потребує ніякого назви: портрет Раймонда Смалліан».

Книга Смалліана «Передражнювати пересмішника» (англ. To Mock a Mockingbird, 1985) — рекреаційне введення до теми комбінаторної логіки.

Крім написання та викладання логіки, Смалліан випустив запис своєї улюбленої барокової клавіатури та класичних фортепіано таких композиторів, як Бах, Скарлатті та Шуберт. Деякі записи доступні на веб-сайті товариства гравців на піаніно разом із відеороликом «Рамблз, зображення, музика та читання». Він також написав автобіографію під назвою «Деякі цікаві спогади: парадоксальне життя».

Проблеми логіки[ред. | ред. код]

Багато з його логічних завдань є розширеннями класичних загадок. Лицарів (які завжди кажуть правду) і шахраї (які завжди брешуть). Це ґрунтується на історії двох дверей і двох вартових, хто бреше, і той, хто говорить правду. Одні двері ведуть до небес і до пекла, і загадка полягає в тому, щоб дізнатись, яка двері веде до небес, питаючи одного з охоронців питання. Один зі способів зробити це - запитати: "Які двері приведуть до пекла?". Ця ідея була чудово використана у фільмі "Лабіринт 1986".

У більш складних загадках він вводить персонажів, які можуть брехати або казати правду, і, крім того, відповідаючи "так" чи "ні", використовуйте слова, що означають "так" або "ні", але читач не знає, яке слово означає, яке. Загадка, яка називається "найважча головоломка логіки", заснована на цих персонажах та темах. У своїх загадках у Трансільванії половина мешканців божевільна і вірять лише фальшивим речам, тоді як інша половина здорова і вірить лише в справжні речі. Крім того, люди завжди кажуть правду, і вампіри завжди брешуть. Наприклад, божевільний вампір вірить у фальшиві речі (2 + 2 не 4), але потім про це брешуть і кажуть, що це неправда. Розумний вампір знає 2 + 2 = 4, але буде брехати та говорити, що це не так. Таким чином, все, що розповідає здорова людина або божевільний вампір є істинним, тоді як все, що каже божевільна людина або здоровий вампір є помилковим.

Список творів англійською мовою[ред. | ред. код]

Логічні головоломки[ред. | ред. код]

  • (1978) What Is the Name of This Book?
  • (1979) The Chess Mysteries of Sherlock Holmes
  • (1981) The Chess Mysteries of the Arabian Knights
  • (1982) The Lady or the Tiger?
  • (1982) Alice in Puzzle-Land
  • (1985) To Mock a Mockingbird
  • (1987) Forever Undecided
  • (1992) Satan, Cantor and Infinity
  • (1997) The Riddle of Scheherazade
  • (2007) The Magic Garden of George B. And Other Logic Puzzles, Polimetrica (Monza / Italy)
  • (2009) Logical Labyrinths, A K Peters
  • (2010) King Arthur in Search of His Dog and Other Curious Puzzles, Dover

Філософія[ред. | ред. код]

  • (1977) The Tao is Silent
  • (1980) This Book Needs No Title
  • (1983) 5000 B.C. and other philosophical fantasies
  • (2002) Some Interesting Memories: A Paradoxical Life
  • (2003) Who Knows ?: A Study of Religious Consciousness
  • (2009) Rambles Through My Library, Praxis International

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • (1961) Theory of Formal Systems
  • (1968) First-Order Logic
  • (1992) Gödel's Incompleteness Theorems
  • (1993) Recursion Theory for Metamathematics
  • (1994) Diagonalization and Self-Reference
  • (1996) Set Theory and the Continuum Problem

Список творів російською мовою[ред. | ред. код]

  • Яку назву має ця книга? Пер. з англійської та предмова. Ю. А. Данилова. М .: Мир, 1981. - 238 с.
  • Принцеса або тигр? Пер. з англійської І. Е. Зіно. М .: ИД Мещерякова, 2009.- 352 с. (перше видання - М .: Мир, 1985.- 221 с.)
  • Мовчазний Дао. Пер. з англійської В. В. Целищева. - М .: «Канон +», РООИ «Реабілітація», 2012. - 224 с.
  • Шахові таємниці. 100 найважчих завдань, пов'язаних з розслідуваннями в області шахів. Пер. з англійської П. Бистров. М .: «Канон +», -2012 240 с.
  • Загадка Шахерезади та інші дивовижні стародавні та сучасні головоломки. Пер. з англійської П. Бистров. М .: «Лорі», 2012.- 260 с.
  • Пригоди Аліси в Країні Головоломок. Пер. з англійської Є. А. Трофімової., іл. Н. М. Крашина. М .: «Просвіта», 2008. - 176 с.
  • Довіку невирішене. Шлях до Геделем через цікаві загадки. Пер. з англійської В. В. Целищева. - М .: «Канон +» РООИ «Реабілітація», 2012. - 303 с.
  • Довіку невирішене. Головоломне керівництво по Геделю. Пер. з англійської П. Бистрова. - М .: "Лорі", 2013. - 316 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]