Rheinmetall
Rheinmetall AG (вимова Ра́йнмета́ль АҐ) — німецький машинобудівний та зброєбудівний концерн зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі. Утворений у 1889 році. Є одним з найбільших виробників військової техніки і зброї в Німеччині та Європі. Основна продукція концерну — військова техніка, зброя, а також виробництво комплектуючих для автомобілів. Штаб-квартира концерну знаходиться в Дюссельдорфі. Акції компанії торгуються на Франкфуртській біржі, а також на усіх німецьких біржах.[6]
Історія[ред. | ред. код]
У 1889-му підприємець і винахідник Генріх Ергардт створив невелику компанію з виробництва озброєння, зокрема боєприпасів. Пізніше компанія розширила виробництво за рахунок випуску артилерійських систем і стрілецької зброї. На початок Першої світової війни компанія стала найбільшим виробником озброєння в Німеччині. На січень 1914-го чисельність її робітників перевищувала вісім тисяч чоловік, до 1915-го — 14 тисяч, а до кінця війни — 48 тисяч. На кінець 1917-го компанія щодня виробляла понад 2,5 мільйона патронів і снарядів, понад 500 пістолетів, гвинтівок та кулеметів, до 50 різних артилерійських і зенітних гармат.[джерело?]
Після підписання Версальського договору в липні 1919-го року Німеччині було заборонено випускати великокаліберне озброєння, яке було основним у виробництві Rheinmetall. Внаслідок цього компанія була змушена переорієнтуватися на виробництво цивільної продукції.
Відродження[ред. | ред. код]
З середини 1930-х компанія Rheinmetall-Borsig AG (в 1933-му Rheinmetall викупила збанкрутілу залізничну фірму August Borsig GmbH) почала інтенсивно нарощувати виробництво озброєння від пістолетів та кулеметів до автоматичних гармат, протитанкових гармат, гаубиць та бронепоїздів. 1937 року в підрозділі компанії Rheinmetall-Borsig AG, — фірма Alkett, налагодила під Берліном виробництво танків, які за технічною документацією проходили як тракторна техніка для сільського господарства (через обмеження, передбачені Версальським договором). У 1941-му відбулася зміна всього керівництва компанії на офіцерів військових структур Третього рейху. Rheinmetall перейшла в підпорядкування державного концерну Reichswerke AG Hermann, який відповідав за управління військовими заводами Німеччини. З тих пір компанія поступово нарощувала свої потужності і зараз є однією з провідних з виробництва збройної техніки в Європі.[джерело?]
7 березня 2023 року Rheinmetall зазнав великої кібератаки, яка, за даними представників компанії, не завдала серйозної шкоди IT-системам. Аналітики підозрювали, що за кібератакою можуть стояти хакери, пов'язані з російським урядом[7].
Rheinmetall Defence[ред. | ред. код]
Продукція[ред. | ред. код]
- Броньовані гусеничні, колісні та вантажні транспортні засоби
- Зброя та боєприпаси
- Баштові системи артилерійського вогню
- Системи ППО та комплектуючі
- Системи військового та індивідуального захисту на морі, в повітрі та на суходолі
- Системи контролю, комунікації, керування і розвідки
- Електронна оптика
- Системи комп'ютерної симуляції і тренінгу
- Технології ABC-мобільної розвідки
- Системи прицілювання та ведення вогню
- Індивідуальне оснащення піхоти майбутнього
- Навігаційне обладнання
- Артилерійське обладнання літаків
- Виробничі та тестувальні центри
Деякі історично відомі вироби[ред. | ред. код]
- 1935 -MG-34
- 1940 -MG-15
- 1940 -MG-131
- 1941 -MG-17
- 1969 -MG-3
- 1969 -Marder
- 1976 - Spz 2 Luchs
- 1976 -Condor UR-425
- 1979 -TPz 1 Fuchs
- 1989 -Wiesel
- 2006 -GTK Boxer
- 2007 -Puma
- 2011 -TH-495
- 2016 — Lynx
- 2021 — Skynex
- 2022 — Panther KF51
Контракт із Росією[ред. | ред. код]
9 лютого 2011 Міністр оборони РФ Анатолій Сердюков та голова Rheinmetall AG Клаус Еберхар підписали угоду про розбудову центру бойової підготовки і симулятор бойових дій військ місткістю до 30 тис. солдатів і офіцерів на рік на полігоні в м. Муліно (Нижньогородська область, загальна площа полігону 500 км²), загальною вартістю 120 млн. €.
Навчальний центр мав бути завершений в червні 2014[8]. Але внаслідок агресії Росії проти України в Криму та прийняте рішення Ради міністрів ЄС про введення проти Росії відповідних європейських санкцій, уряд Німеччини в березні 2014 зупинив співробітництво концерну з Росією[9].
Джеймс Льюїс (Центр Міжнародних та стратегічних досліджень): «Я не думаю, що німецька компанія зіграла вирішальну роль [в підвищенні боєздатності російської армії], особливо враховуючи, що проєкт у Муліно був заморожений під натиском уряду в Берліні. …Але я б не став применшувати й користь, отриману російською армією від співпраці з Rheinmetall, яка не тільки надала російській армії обладнання зв'язку і передові технічні засоби навчання особового складу, а й допомогла їй чітко сформулювати свою нову військову доктрину.»[10]
Україна[ред. | ред. код]
У квітні 2022 року, на початку російського вторгнення в Україну, Rheinmetall запропонував уряду Німеччини передати Україні БМП Marder та танки Leopard 1 із власних запасів компанії. Ці пропозиції були початково відхилені через позицію уряду щодо першочергового надання техніки радянського зразка[11]. Втім, компанія почала в односторонньому порядку відновлювати БМП для майбутньої передачі або Україні, або Греції за програмою «Рінґтауш» (Греція мала передати Україні свої БМП-1 та натомість отримати Marder)[12]. У січні 2023 було заявлено, що за умови укладення замовлення, компанія може відновити близько 110 танків Leopard 1 та Leopard 2 протягом року[13] та викупити 96 Leopard 1 у швейцарської компанії RUAG[14]. Станом на середину березня 2023 року, компанія ремонтувала 50 танків Leopard 2 та 100 танків Leopard 1, а також планувала придбати 36 Leopard 2 у Швейцарії[15].
Під час вторгнення також було розгорнуто додаткові потужності та побудовано нові заводи для забезпечення Сил оборони України технікою. Зокрема, запроваджено виробництво деяких боєприпасів, що потрібні Україні: зокрема, дефіцитні снаряди для Gepard[16], боєприпаси для Leopard 2[17]. У квітні 2023 було озвучено плани з будівництва в Румунії центру обслуговування західної техніки для України[18].
Відомо про постачання Україні такої техніки: модульний мобільний госпіталь[19], вантажівки MAN HX 8×8[20], автоматизовані системи спостереження SurveilSPIRE[21], БМП Marder, танки Leopard 1, Leopard 2[18], системи ППО Skynex[22] тощо.
У березні 2023 року генеральний директор компанії Армін Паппергер заявив про наміри побудувати в Україні заводу для виробництва новітніх танків Panther KF51. За його словами, вартість будівництва склала б 200 млн євро, а завод міг би виготовляти до 400 танків щорічно[23]. Пізніше стало відомо про плани виготовлення в Україні автомобільної техніки, боєприпасів та систем ППО[24], а також бронетранспортерів Fuchs[25].
13 травня 2023 року стало відомо, що Укроборонпром та Rheinmetall заснували спільне підприємство з ремонту і виробництва танків, в якому 51% акцій та управління належать німецькій стороні[26]. Станом на 10 липня, орієнтовний час відкриття підприємства мав становити до 12 тижнів[27].
28 липня 2023 компанія заявила, що планує відкриття ремонтного центру[28], який мав відкритись наприкінці серпня. Також у компанії підтвердили наміри якнайшвидше налагодити виробництво танків, узявши в оренду одне з радянських бронетанкових підприємств[29].
5 грудня 2023 року стало відомо, що виробництво в Україні може стати можливим з літа 2024 року для Fuchs та з літа 2025 року для Lynx[30].
У лютому стало відомо про плани побудувати завод з виготовлення боєприпасів за зразком заводу, що будувався на той час у Німеччині. У березні 2024 в компанії повідомили, що заплановано будівництво чотирьох заводів на території України. Крім бронетехніки та боєприпасів, заводи будуть виготовляти порох і зенітні системи[31].
Розробки[ред. | ред. код]
Rheinmetall планує доопрацювати проєкт новітньої танкової 130 мм гармати до 2024 року.[32] Такі строки узгодженні із графіком розробки майбутнього європейського танка MGCS (Main Ground Combat System). За планом концептуальний вибір озброєння має відбутися наприкінці 2022 року, а етап демонстрації — у 2024-ому.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Річний звіт
- ↑ https://www.bdsv.eu/bdsv-exhibitions/mitglieder.html
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag — 2022.
- ↑ https://www.ripe.net/membership/indices/data/de.rheinmetall.html
- ↑ Rheinmetall AG - Investor Relations. ir.rheinmetall.com. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ Хакери атакували сайт німецького концерну Rheinmetall: підозрюють росіян. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ Aviation Week & Space Technology: Rheinmetall Works On Combat Training Center In Russia [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.].(англ.) 3.09.2012
- ↑ Die Welt: Regierung stoppt vorerst Rheinmetall-Projekt in Russland [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](нім.) 19.03.2014
- ↑ Радіо Свобода: Военный бицепс Владимира Путина [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.], 8.06.2014
- ↑ Rheinmetall просить уряд ФРН дозволити експорт танків "Leopard" в Україну. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Rheinmetall відновив для України 16 БМП Marder, але не має дозволу уряду на експорт. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Rheinmetall може підготувати танки Leopard для передачі Україні впродовж року. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 січня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Rheinmetall прагне викупити Leopard 1 у швейцарської компанії для України. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Leopard Networking. Mac OS X Leopard. Berkeley, CA: Apress. с. 351—363. ISBN 978-1-59059-837-5. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ У Німеччині будують завод із виробництва боєприпасів, зокрема і тих, які необхідні Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Rheinmetall готовий забезпечити снарядами танки Leopard 2, які передають Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ а б Rheinmetall організовує у Румунії ремонтний центр для техніки ЗСУ. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Компанія Rheinmetall ZMS поставить Україні модульний мобільний госпіталь. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Німеччина передає Україні вантажівки MAN HX 8x8. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Rheinmetall постачає в Україну автоматизовані системи спостереження. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Україна отримала системи ППО Skynex. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Німецький концерн Rheinmetall хоче побудувати танковий завод в Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Rheinmetall планує виготовляти в Україні системи ППО. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ В Україні планують виготовляти БТР Fuchs. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Rheinmetall: спільне підприємство в Україні запрацює у липні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 22 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Rheinmetall відкриє бронетанковий завод в Україні протягом 12 тижнів. Мілітарний (укр.). Процитовано 21 серпня 2023.
- ↑ Rheinmetall хоче відкрити ремонтний центр в Україні. Мілітарний (укр.). Процитовано 21 серпня 2023.
- ↑ Rheinmetall до кінця серпня почне обслуговувати танки в Україні. Мілітарний (укр.). Процитовано 21 серпня 2023.
- ↑ Уряд підтвердив плани виробництва техніки Rheinmetall в Україні. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 6 грудня 2023. Процитовано 6 грудня 2023.
- ↑ Rheinmetall планує збудувати в Україні щонайменше чотири заводи. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2024. Процитовано 14 березня 2024.
- ↑ Rheinmetall створить 130 мм гармату для майбутнього європейського танка до 2024. mil.in.ua. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт концерну [Архівовано 1 червня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Український мілітарний портал [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
