Рейнхарт Дозі
Рейнхарт Дозі | |
---|---|
нід. Reinhart Pieter Anne Dozy | |
![]() | |
Народився |
21 лютого 1820[1][2][…] Лейден, Нідерланди |
Помер |
29 квітня 1883[1][2][…] (63 роки) Лейден, Нідерланди |
Країна |
![]() |
Діяльність | лексикограф, історик, професор, викладач університету |
Alma mater | Лейденський університет[6] |
Галузь | сходознавство і арабістика |
Заклад | Лейденський університет |
Посада | професор, ректор |
Вчителі | Hendrik Engelinus Weyersd[6] |
Відомі учні |
Мішель Жан де Гуеd[6] Christiaan Snouckd |
Членство | Нідерландська королівська академія наук |
Нагороди | Ордени Карлоса ІІІ, Корони Італії, Дубового вінця, Нідерландського лева |
![]() |
Ре́йнгарт Дозі́ (нід. Reinhart Pieter Anne Dozy; 21 лютого 1820 — 29 квітня 1883) — нідерландський сходознавець, історик, мовознавець. Провідний європейський арабіст ХІХ ст. Народився у Лейдені, Нідерланди. Походив із французької гугенотської родини. Випускник Лейденського університету. Доктор філософії (1844). Професор (з 1857) і ректор (1868—1869) Лейденського університету. Активно співпрацював із видавництвом Brill, яке видало більшість його творів. Найбільша праця — 4-томна «Історія мусульман Іспанії» (фр. Histoire des Musulmans d'Espagne, 1861). Ввів у науковий оббіг нові арабські джерела — «Дивовижні повідомлення» ібн Ідарі, опублікувавши їх в 2-томнику «Історія Африки й Іспанії» (фр. Histoire de l'Afrique et de l'Espagne, 1848—1851). Уклав ономастичний словник арабської мови (1845), а також словник арабізмів в іспанській і португальській мовах (1869). Член Нідерландської королівської академії наук (з 1855); член-кореспондент іспанської (1851), французької (1866), датської (1870), російської (1878) і римської академії наук (1880). Нагороджений орденами Карлоса ІІІ (1853), Корони Італії (1869), Дубового вінця (1874), Нідерландського лева (1875). Помер у Лейдені.
Праці[ред. | ред. код]
Дисертація[ред. | ред. код]
- Dissertatio literaria inauguralis exhibens historiae Abbādī darum voluminis primi patrem priorem, quam annuente summo Numine. 1844 (Online)
Монографії[ред. | ред. код]
- Dozy, P. Scriptorum Arabum loci de Abbadidis. Leiden 1846–63, 3 Bde.; I. Bd. (Online); Leiden 1846 1. Bd.; 1852 2. Bd.; 1863 3. Bd.; Hildesheim-Zürich-New York-Olms, 1992, ISBN 3-487-09566-1
- Dozy, P. Commentaire historique sur le poème d'Ibn Abdouu par Ibn Badroun. Leiden 1846–48.
- Dozy, P. Geschichte der Almohaden. Leiden 1847
- Dozy, P. Notices sur quelques manuscrits arabes. Leyde: Brill, 1847 [1]
- Dozy, P. Histoire de l'Afrique et de l'Espagne, intitulée al-Bayano'l-Mogrib, et fragments de la Chronique d'Aríb (de Cordoue). Le tout publié pour la Première fois, précédé d'une introduction et accompagné de notes et d'un glossaire: in 2 v. Leyde: Brill, 1848, Vol. 1; 1851, Vol. 2.
- Dozy, R.; Goeje, M. J. de; Jong, P. de. Catalogus codicum orientalium Bibliothecae Academiae Lugduno-Batavae: in 2 v. Lugduni Batavorum: Brill, 1851 [2] [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Dozy, P. Recherches sur l'histoire politique et littéraire de l'Espagne pendant le moyen âge: in 2 v.. Leyde: Brill, 1849, Vol. 1.; 1860, Vol. 2.; Paris : Maisonneuve, 1881 [3]
- Dozy, P. Histoire des Musulmans d'Espagne jusqu'à la conquête de l'Andalousie par les Almoravides: in 4 v. Leyde: Brill, 1861 (Vol. 1, Vol. 2, Vol. 3, Vol. 4)
- Dozy, P.; Goeje M. J. de. Description de l'Afrique et de l'Espagne par Edrisi. Leiden: Brill, 1866 [4] (репринтне видання: Leiden, 1968; Amsterdam, 1969; Frankfurt am Main, 1992).
- Dozy, P. De Israëlieten te Mekka: van Davids tijd tot in de vijfde eeuw onzer tijdrekening. Haarlem: Kruseman, 1864 [5].
- Dozy, P. Lettre à M. Fleischer: contenant des remarques critiques et explicatives sur le Texte D’Al-Makkari. Leiden: Brill, 1871. [6]
- Dozy, P. Oratio de causis cur Mohammedanorum cultura et humanitas prae ea quae Christianorum est imminuta et corrupta sit. Lugduni Batavorum: Brill, 1869. [7]
- Dozy, P. Het Islamisme. Haarlem: Willink, 1863 [8] (2-е видання: 1880).
- Dozy, P. Essai sur l'histoire de l'islamisme. Leyden: Brill; Paris: Maisonneuve, 1879 (перевидання: Amsterdam, 1966).
Словники[ред. | ред. код]
- Dozy, P. Dictionnaire détaillé des noms des vêtements chez les Arabes. Amsterdam: J. Müller, 1845. [9]
- Dozy, P.; Engelmann, W. Glossaire des mots espagnols et portugais dérivés de l'arabe. Leyde: Brill, 1869. [10] (перевидання: Beirut: Libr. du Liban, 1974; Amsterdam: APA-Oriental-Press, 1982).
- Dozy, P. Supplément aux dictionnaires arabes: in 2 v. Leyde: Brill, 1877—1881 (перевидання: 1927, Т. 1, Т. 2.)
Наукові установи[ред. | ред. код]
- 1848: член-кореспондент Королівського інституту Нідерландів (згодом — Академія наук).
- 15 березня 1851: Член-кореспондент Королівської академії історії в Мадриді.
- 1855: член Нідерландської королівської академії наук.
- 1866: член-кореспондент Французької імператорської академії наук.
- 1870 : член-кореспондент Датської королівської академії наук.
- 29 грудня 1878: член-кореспондент Російської академії наук в Петербурзі.
- 2 липня 1880: член-кореспондент Римської академії деї Лінчеї.
Нагороди[ред. | ред. код]
- 22 лютого 1853: командор Ордену Карлоса ІІІ.
- 1869: офіцер Ордену Корони Італії.
- 1874: офіцер Ордену Дубового вінця.
- 9 березня 1875: лицар Ордену Нідерландського лева
Оцінки[ред. | ред. код]
- Американський дослідник палестинського походження Едвард Саїд визнавав великий внесок Дозі у світову арабістику, але критикував за упередження, «гостру антипатію до Сходу, ісламу й арабів»[7]. Саїд також твердив, що в 4-томнику Дозі «Історія мусульман Іспанії» 1861 року було чимало антисемітських закидів, зокрема, припущення, що первісним богом юдеїв був не Єгова, а Ваал[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Reinhart Pieter Anne Dozy — 2009.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ LIBRIS — 2018.
- ↑ Leidse Hoogleraren
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Edward W. Said. Orientalism. Penguin Books India, 2006. p. 151; Саїд, Е. Орієнталізм [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]. Київ: Основи, 2001, С. 199.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Brugman, J. Dozy. A Scholarly life according to Plan // Otterspeer, W. Leiden Oriental 1850-1940. Brill, Leiden, 1989, S. 62.
- Goeje, Michael Jan de. Levensbericht van Reinhart Dozy [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Amsterdam: Johannes Müller, 1883.
- Goeje, Michael Jan de. Biographie de Reinhart Dozy, traduite du Hollandais par Victor Chauvin. Leiden, Brill 1883
- Dugat, Gustave. Histoire des orientalistes de l'Europe du XIIe au XIXe siècle. Paris, Maisonneuve, 1870, p. 44–66. [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Dozy, G. J. De Familie Dozy Genealogie en Geschiedenis. Storkum, Den Haag, 1911.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рейнхарт Дозі
- Reinhart Dozy [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.] // Deutschen Nationalbibliothek
|
- Народились 21 лютого
- Народились 1820
- Померли 29 квітня
- Померли 1883
- Випускники Лейденського університету
- Нідерландські сходознавці
- Нідерландські історики
- Нідерландські мовознавці
- Нідерландські арабісти
- Нідерландці французького походження
- Доктори філософії
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Уродженці Лейдена