Рейхстаг (Німецька імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейхстаг
Wappen Deutsches Reich - Reichsadler 1889.svg
 
Bundesarchiv Bild 147-0978, Reichstag, Plenarsitzungssaal.jpg
 
Загальна інформація:
Юрисдикція: Німецька імперія
Дата ліквідації: 1918



Commons-logo.svgВікісховище має мультимедійні дані за темою: Рейхстаг

Рейхстаг (нім. Reichstag — «державні збори») — вищий представницький і законодавчий орган Німеччини в період кайзерівської епохи, був нижньою палатою парламенту імперії. Роль верхньої палати грала союзна рада Німеччини.

Рейхстаг виник у 1867 році у вигляді «установчого північнонімецького рейхстагу». У 1871 році, після об'єднання Німеччини, був скликаний перший німецький рейхстаг, затверджений конституцією Німеччини від 16 квітня 1871 року. В його обранні, однак, не брала участі Ельзас-Лотарингія. Рейхстаг часів Кайзерівської Німеччини проіснував до 1918 року.

Історія[ред. | ред. код]

Рейхстаг, за конституцією 1871 року, обирався на 3 роки, і тому другі вибори відбувалися у 1874 році (за участю Ельзаса-Лотарингії), треті — в 1877 році. Внаслідок неприйняття рейхстагом закону проти соціалістів, рейхстаг був розпущений до строку і четвертий законодавчий період почався у 1878 році. Наступні — в 1881, 1884, 1887 і 1890 роках. У 1888 році був прийнятий закон про подовження законодавчого періоду до 5 років, який повинен був вступити в силу з восьмого рейхстагу, але внаслідок неприйняття військового законопроекту рейхстаг був розпущений за два роки до терміну. Тому дев'ятий законодавчий період почався в 1893 році, десятий — в 1898 році.

Рейхстаг обирався загальним, прямим і таємним голосуванням, на округах німецької імперії, зі 100 000 населення в кожному, але розподіл округів, вироблене для північнонімецького союзу в 1867 році, а для решти Німеччини в 1871 році, незважаючи на досить значні зміни в розподілі населення, що залишалося з тих пір незмінним, так як збільшення електорату відбулося у великих містах, посилали у рейхстаг переважно опозиційних депутатів. Електорат в різних округах коливався (за переписом 1895 року) між 40 000 (Шаумбург-Ліппе) і 600 000 (6-й Берлінський округ).

Кількість депутатів у двох північнонімецьких рейхстагах дорівнювало 297, у першому німецькому рейхстазі — 384, а починаючи з 1874 року число збільшилося до 397. Депутати за конституцією вважалися представниками всього народу, а не свого округу. Депутати користувалися недоторканністю. Депутатами Рейхстагу були відомі діячі німецького соціалізму — Август Бебель, Вільгельм Лібкнехт, Едуард Бернштейн, Карл Лібкнехт.

Рейхстаг самостійно обирав своє бюро, що складається з президента, двох віцепрезидентів і 8 секретарів, і сам перевіряв повноваження своїх членів. Члени союзної ради мали право говорити в ньому від імені своїх урядів, в будь-який час.

Рейхстаг мав право законодавчої ініціативи, але обговорював також законопроекти, внесені союзними урядами і прийняті союзною радою. Компетенція Рейхстагу обмежувалася загальноімперськими справами; у внутрішні справи окремих німецьких держав він не мав права втручатися. Спори між окремими німецькими державами, підвідомчі союзній раді, рейхстагу не стосувалися. Уряд перед рейхстагом не звітував.

Президент Рейхстагу[ред. | ред. код]

Головою Рейхстагу вважався так званий «Президент Рейхстагу» (нім. Präsident des Reichstages або Reichstagspräsident).

Президенти рейхстагу
Ім'я Вступив на посаду Залишив посаду
1 Едуард фон Сімсона 1871 1874
2 Макс фон Форкенбек 1874 1879
3 Отто Теодор фон Зейдевиц (нім.) 1879 1880
4 Дитлов Фрідріх Адольф фон Арнім-Бойценбург 1880 1881
5 Густав фон Госслер 1881 1881
6 Альберт Ердманн Карл Герхард фон Леветцов 1881 1884
7 Вільгельм фон Ведель-Писдорф 1884 1888
8 Альберт Эрдманн Карл Герхард фон Леветцов 1888 1895
9 Рудольф фон Буоль-Беренберг 1895 1898[1]
10 Франц фон Баллештрем 1898 1907
11 Удо цу Штольберг-Вернигероде (нім.) 1907 1910
12 Ганс фон Шверин-Лёвиц (нім.) 1910 1912
13 Йоганнес Кемпф (нім.) 1912 1918
14 Костянтин Ференбах 1918 1918

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]