Реквієм війни (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реквієм війни Picto infobox cinema.png
War Requiem
War requiem film poster.jpg
Жанр драма / військовий
Режисер Дерек Джармен
Продюсер Дон Бойд
Джон Келлехер
Сценарист Вілфред Оуен[d]
У головних
ролях
Лоренс Олів'є
Натаніел Паркер
Тільда Суїнтон
Оператор Річард Грейтрекс
Композитор Бенджамін Бріттен
Кінокомпанія Anglo International Films,
British Broadcasting Corporation,
Liberty Film Sales
Тривалість 92 хв.
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
Рік 1988
Дата виходу 6 січня 1989
IMDb ID 0096416
Рейтинг IMDb 6.6/10 stars

«Реквієм війни» (англ. War Requiem) — британський кінофільм-адаптація «Військового Реквієму» Бенджаміна Бріттена, поставлений режисеом-авангардистом Дереком Джарменом у 1988 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Сюжетом стрічки є візуальний ряд до ораторії Бенджаміна Бріттена на згадку про поета і солдата Вілфреда Оуена, що загинув від кулі снайпера за тиждень до кінця Першої світової війни. У фільмі діють не конкретні люди, а алегоричні образи: Воїн і його Друг, милосердна Медсестра і сивоволоса Матінка, а також — монументальні персонажі кривавих біблійних легенд.

Диригує сам Бріттен, сольні партії виконують російська оперна співачка Галина Вишневська, німецький супербаритон Дітер Фішер-Діскау, британський тенор сер Пітер Пірс.

В ролях[ред. | ред. код]

 Актор   Роль 
Лоренс Олів'є Старий солдат
Натаніел Паркер Вілфред Оуен
Тільда Суїнтон Нурсі
Патриція Хейєс Матінка
Найджел Террі Абрахам
Оуен Тіл Невідомий солдат
Шон Бін Німецький солдат
Спенсер Лі Перший солдат
Алекс Дженнінгс Осліплий солдат

Факти[ред. | ред. код]

  • Зйомки фільму проводилися на території старого вікторіанського госпіталю у Дарент-парку в Дартфорде (графство Кент). Нині будівля знесена, на його місці побудовано нову лікарню[1].
  • Старого ветерана на початку фільму зіграв вісімдесятирічний Лоуренс Олів'є, який на той час був дуже хворим і вже довгий час не знімався. «Реквієм війни» став останнім фільмом актора — він помер через декілька місяців після зйомок[1].

Джерела[ред. | ред. код]

  • А. А. Андронова. Ария / Aria (1987) и Военный реквием / War Requiem (1989) // Дерек Джармен: Жизнь как искусство. — 2-е изд., испр. и доп. — СПб. : Любавич, 2011. — С. 79-80. — ISBN 978-5-86983-324-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Cooke, Mervyn, Britten: "War Requiem". Cambridge Music Handbook, 1996 (ISBN 0521440890).

Посилання[ред. | ред. код]