Реле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Контрольно-вимірювальне реле (термостат)

Реле (рос. реле, англ. relay, нім. Relais n, Wächter m) — електричний комутаційний апарат, який автоматично виконує певні перемикання контрольованого ним електричного кола.

Малогабаритне реле
Зверху та посередині — геркон, знизу — герконове реле

ОПИС

Твердотільне однофазне реле змінного струму

Реле — це пристрій, у якому за досягнення певного значення вхідної величини X, вихідна величина Y змінюється стрибкоподібно та приймає скінченне число значень. Найчастіше, це автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметру (температури, тиску, освітленості тощо) і який, у разі досягнення параметром заданої величини, замикає або розмикає електричне коло.

Реле застосовуються там, де потрібно контролювати електричне коло за допомогою сигналу з низьким енергоспоживанням з повною гальванічною розв'язкою, або де кілька схем повинні контролюватися одним сигналом. Реле широко використовувалися на телефонних станціях й перших комп'ютерах для виконання логічних операцій.

Вид реле, яке може обробляти велику потужність, потрібну для безпосереднього керування електродвигунами або іншими навантаженнями, називається контактор.

ІСТОРІЯ[ред.ред. код]

Простий пристрій, який ми тепер називаємо реле, було включено у початковий 1841 року телеграфний патент Семюеля Морзе[1]. Зазначений механізм, діяв як цифровий підсилювач, який повторював телеграфний сигнал і, таким чином, давав можливість розмножувати його, наскільки то було потрібно. Це вирішило проблему обмеженого діапазону попередніх схем телеграфії. Слово реле з'являється у контексті електромагнітних операцій з 1860 року.

КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЛЕ[ред.ред. код]

Реле класифікують за такими ознаками: роду вхідних фізичних величин, на які вони реагують; функцій, які вони виконують у системах керування; конструкції тощо.

За виду фізичних величин розрізняють електричні, механічні, теплові, оптичні, магнітні, акустичні та інші реле. До того-ж, слід зазначити, що реле може реагувати не лише на значення певної величини, але і на різницю значень (диференційне реле), зміну знаку величини (поляризоване реле) або швидкість зміни вхідної величини.

Реле зазвичай складається з трьох основних функціональних елементів: сприймального, проміжного та виконавчого.

Сприймальний (первинний) елемент визначає контрольовану величину та перетворює її в іншу фізичну величину. Проміжний елемент, порівнює значення цієї величини із заданим значенням і, у разі його перевищення, передає первинний вплив, на виконавчий елемент. Виконавчий елемент передає вплив від реле у керовані електричні кола. Ці елементи може бути виконано самостійно, або об'єднано між собою.

За улаштуванням виконавчого елементу, розрізняють контактні та безконтактні реле. Контактні реле впливають на кероване коло, за допомогою електричних контактів, замкнений або розімкнений стан яких, дозволяє забезпечити або повне замикання, або повний механічний розрив вихідного кола. Безконтактні реле впливають на кероване коло, шляхом різкої (стрибкоподібної) зміни параметрів вихідних електричних кіл (опору, індуктивності, ємності) або зміни рівня напруги (струму).

Сприймальний елемент у залежності від призначення реле та роду фізичної величини, на яку він реагує, може мати різні виконання як за принципом дії, так і за улаштуванням. Наприклад, у реле максимального струму або реле напруги, сприймальний елемент виконано у вигляді електромагніту, а у реле тиску - у вигляді мембрани або сильфона, у реле рівня - у вигляді поплавця тощо.

КОНСТРУКЦІЯ[ред.ред. код]

Реле складається з релейного елементу (з двома станами стійкої рівноваги) і групи електричних контактів, які замикаються (розмикаються) у разі зміни стану релейного елементу. Реле на базі електронних, магнітних, оптичних або інших компонентів без механічно рухомих частин, носить назву твердотільне реле (англ. solid-state relay, SSR)[2].

Розрізняють теплові, механічні, електричні, оптичні, акустичні реле, які застосовують в системах автоматичного керування, контролю, сигналізації, захисту, комунікації та інше.

Реле з каліброваними експлуатаційними характеристиками і іноді з кількома операційними котушками, використовуються для захисту електричних кіл від перевантажень і збоїв; у сучасних електроенергетичних системах ці функції виконуються за допомогою цифрових інструментів, які досі називають захисними реле.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Relay. Wikipedia, the free encyclopedia (en). Процитовано 2016-02-07. 
  2. «solid-state relay» в Міжнародному електротехнічному словнику

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]