Рельєф Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта рельєюфу Білорусі

Рельєф Білорусі в цілому має рівнинний характер з коливанням висоти від 80 до 345 метрів над рівнем Балтійського моря.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Республіка Білорусь розташована на Східно-Європейській рівнині. Рельєф території країни характеризується преважанням пологих і полого-хвилястих рівнин та низин, річкових долин і пасмово-горбистих комплексів різного розміру та конфігурації. Абсолютна висота коливається від 345 м (Дзержинська гора на Мінській височині) до 80 м в долині Німана біля кордону з Литвою. Средня висота поверхні Білорусі становить 160 м над рівнем моря.

Большість підвищень, на які припадає третина території, розташовані в західній та центральній частинах країни і мають значення абсолютних висот від 200 до 300 м. Глибина розчленування низинних межиріч зазвичай не перевищує 5 м, на припіднятих рівнинних територіях збільшується до 5—10 м, на височинах до 10—40 м і більше. Іноді коливання висоти може бути до 50—100 м за рахунок ерозійних вирізів. Густота розчленування (довжина ерозійної сітки на 1 км² території) на низовинах складає 0—0,2 км/км², на більш припіднятих рівнинах — до 0,3—0,5 км/км², на схилах крайніх пасем і біля великих річкових долин — 1,0—2,0, рідко 3,0— 3,5 км/км².

Рельєфоутворюючими є переважно відклади четвертинного періоду (льодовикові морени, потічно-льодовикові і озерно-льодовикові). Їх потужність коливається від декількох до 300 м і більше (в середньому 75—80 м). Ступінь денудаційного перетворення, морфологічні особливості та вік рельєфу змінюються в напрямку із півночі на південь.

В північній частині переважає льодовиковий рельєф поозерного зледеніння з великою кількістю озер (близько 3000), безстічних котловин, плоских заболочених низин, зкам'янілих і розділених групами пагорбів і системами хвилясто-розгалужених крайових пасем. Абсолютні висоти коливаються переважно від 120—170 м на низовинах і рівнинах до 250 м в межах височин і пасем. В центральній частині району рельєф денудований, переважно льдовиками сожського віку. Развинута система крайових височин і платоподібних рівнин, які є частиною вододілу баейнів Балтійського і Чорного морів. Абсолютні висоти досягають 200—250 м і більше.

На півдні поширений денудований рельєф сожського і дніпровського віку, а також алювіальний і озерно-алювіальний рельєф поозерно-голоценового віку. Абсолютні висоти 120—185 м, іноді перевищують 200 м. Найнижчі рівні земної поверхні на всій території регіону приурочені до речкових долин, найбільші з яких простягаються на сотні кілометрів. Вони по суті є інтразональною категорією.

Найбільш припіднята центральна частина Білорусі Наиболее — Білоруське пасмо. Тут розташована Мінська височина, на якій знаходиться найвища точка Білорусі — Дзержинська гора (345 м); висоту більше 300 м мають декілька точок — гори Лиса, Маяк та інші. Ненабагато поступаються Мінскій височині в абсолютних висотах Новогрудська (гора Замкова — 323 м), Ошмянська, Вітебська височини.

Найбільші низовини на території Білорусі: Поліська, Німанська, Полоцька, Нарочано-Вілейська.

Рівнинний ландшафт у Вітебській області

Типи і форми рельєфу[ред. | ред. код]

Таксономічні одиниці класифікації рельєфу Білорусі:

  • клас;
  • група;
  • тип;
  • підтип;
  • форма.
Основні генетичні типи рельєфу:
  • льодовиковий;
  • водно-льодовиковий;
  • озерно-льодовиковий;
  • алювіальний;
  • озерно-алювіальний,
  • флювіальний;
  • суфозно-карстовий;
  • еоловий,
  • озерно-болотний;
  • сзиловий;
  • гравітаційний,
  • техногенний.

Геоморфологічне районування[ред. | ред. код]

Фізіка-геаграфічнае раянаванне Беларусі (1977).svg
Фізико-географічне районування Білорусі
А. Підзона мішаних лісів: I. Білорусько-Валдайська провінція
а. Округ Білоруського Поозер'я
1. Нещердівська височина
2. Полоцька низовина
3. Свенцинські пасма
4. Ушачсько-Лепельська височина
5. Чашникська рівнина
6. Городоцька височина
7. Вітебська височина
8. Суразька низовина
9. Лучоська низовина
10. Верхньоберезинська низовина
11. Нарочано-Вілейська низовина
б. Округ Білоруського пасма
12. Ошмянська височина
13. Мінська височина
14. Оршанська височина: II. Провінція Східної Прибалтики
15. Латгальська височина
16. Браславське пасмо
III. Західно-Білоруська провінція
17. Лідська рівнина
18. Середньоніманська низовина
19. Верхньоніманська низовина
20. Південно-Західне відгалуження Білоруського пасма
21. Копильське пасмо і рівнини, які його оточують
22. Барановицька рівнина
23. Прибузька рівнина: IV. Східно-Білоруська провінція
24. Горецько-Мстиславська рівнина
25. Оршансько-Могильовська рівнина: V. Передполіська провінція
26. Центральноберезинська рівнина
27. Чечерська рівнина

Б. Підзона широколистяних лісів: VI. Поліська провінція

28. Брестейське Полісся
29. Загороддя
30. Прип'ятське Полісся
31. Гомельське Полісся
32. Мозирське Полісся

Класифікація[ред. | ред. код]

За особливостями просторової диференціації будови земної поверхні на території Білорусі виділяють чотири геморфологічні області:

  • Білоруське Поозер'я;
  • центральнобілоруських височин і пасем (Західно-Білоруська і Східно-Білоруська підобласті)
  • рівнин і низовин Передполісся;
  • низовин Полісся.

Література[ред. | ред. код]

  • Мацвееў А. В., Нечыпарэнка Л. А. Рэльеф Беларусі // БЭ ў 18 т. Т. 18. Кн. 2. Рэспубліка Беларусь. — Мн.: БелЭн, 2004.
  • Мацвееў А. В., Якушка В. П. Пра рэльеф Беларусі. Мн., 1994. 72 с.
  • Геоморфология Беларуси: учеб. пособие для студ. геогр. фак. /О. Ф. Якушко, Л. В. Марьина, Ю. Н. Емельянов; под ред. О. Ф Якушко. Мн., 2000. 172 с.
  • Матвеев А. В., Гурский Б. Н., Левицкая Р. И. Рельеф Белоруссии. — Мн.: Университетское, 1988.
  • Фізічная геаграфія Беларусі: вучэб. дап. для студ. геагр. фак. / пад рэд. Б. М. Гурскага, К. К. Кудло. — Мн., 1995. 192 с.