Релігійні переслідування під час радянської окупації Бессарабії та Північної Буковини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У період радянської окупації релігійне життя у Бессарабії та Північній Буковині зазнало переслідувань, подібних до тих, що відбувалися в СРСР між двома світовими війнами. У перші дні окупації деякі групи населення вітали радянську владу, а деякі з них навіть увійшли у новостворену радянську номенклатуру, в тому числі в НКВС. Останній використовував цих місцевих жителів для знаходження та арешту численних священиків[1] Священиків, заарештованих і допитаних органами НКВС, депортували вглиб СРСР і знищували. Дослідження з цього питання досі перебувають на початковій стадії. Станом на 2007 рік, православна церква оголосила мучениками близько 50 духівників, які загинули у перший рік радянської окупації (1940-1941)[1]

У 1940—1941 рр. частину храмів було захоплено, розграбовано, перетворено на громадські чи комунальні споруди або закрито. Були встановлені податки, які віряни були зобов'язані платити, якщо вони хотіли молитися і мати дозвіл на відправлення літургій. Коли після червня 1941 року румунські органи влади повернулися, церкви та монастирі було відновлено і знову відкрито, але переслідування поновилося в 1944 році, коли радянські війська відвоювали цю територію.[1][2][3]

Нижченаведений неповний список включає священнослужителів різних конфесій, здебільшого вірних Румунської православної церкви, внесених за умови їх офіційного визнання церквою як мучеників.

  • Александру Балтаге — засновник бессарабської релігійної преси румунською мовою, член Сфатул Церій (1917–1918)
  • Александру Мотеску — бессарабський священик румунської православної церкви з міста Тігіна. За зізнаннями кількох свідків перед «Comisia de triere» у Бузеу в 1941 році, на початку радянської окупації Бессарабії його схопила група прибічників комуністів, яка жорстоко познущалася з нього. Йому відрізали язик і вуха, потім відвели до вівтаря, де підпалили, після чого він помер у жахливих муках.[4][5][6]
  • Артеміє Мунтяну — ігумен Ново-Нямецького монастиря
  • Георге Мунтяну (нар. 22 квітня 1909 р., пом. 1940 р.) — бессарабський священик румунської православної церкви. 1931 року закінчив теологічний факультет Ясського університету, у грудні 1931 р. висвячений на священика, очолив Нерушаївську парафію Ізмаїльського округу. 1 липня 1935 р. став настоятелем церкви Цариці Марії у передмісті міста Ізмаїл. Його заарештували влітку 1940 року, під крики з вимогою зректися віри обстригли волосся і збрили бороду. Коли він неодноразово відмовився це зробити, його мучителі з НКВС ротрощили йому голову на східцях Ізмаїльського собору. Його таємно поховали містяни.[4][7][8][9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в (рум.) Martiri pentru Hristos, din România, în perioada regimului comunist, Editura Institutului Biblic şi de Misiune al Bisericii Ortodoxe Române, Bucureşti, 2007, pp. 34–35.
  2. (рум.) Ludmila Tihonov, Politica statului sovietic faţă de cultele din RSS Moldovenească (1944-1965), Editura Prut Internaţional, 2004, p.23–65
  3. (рум.) Alexandru Donos, Regimul sovietic şi Biserica Ortodoxă din Basarabia comunizată (1944-1953), in Partidul, Securitatea şi Cultele, 1945-1989, Adrian Nicolae Petcu Ed., Bucureşti, Nemira, 2005, p. 337–349
  4. а б (рум.) Martiri pentru Hristos, din România, în perioada regimului comunist, Editura Institutului Biblic şi de Misiune al Bisericii Ortodoxe Române, Bucureşti, 2007, p. 764
  5. (рум.) Constantin I. Stan, Alexandru Gaiţă, Refugiaţi din Basarabia şi Bucovina de Nord la Râmnicu-Sărat, Buzău şi Mizil (1940-1941), in Destin românesc, an IV (1997), no. 2 (14), p. 79, cf. Там же вище
  6. (рум.) Constantin I. Stan, Alexandru Gaiţă, Biserica Ortodoxă Română din Basarabia şi Bucovina de Nord în anii 1940-1941, у: Destin românesc, an IV (1997), no. 3 (15), pp. 99–110, cf. Там же вище
  7. (рум.) Constantin I. Stan, Alexandru Gaiţă, Biserica Ortodoxă Română din Basarabia şi Bucovina de Nord în anii 1940-1941, in Destin românesc, an IV (1997), no. 3 (15), pp. 99–110, cf. above
  8. (рум.) Alexandru Usatiuc-Bulgăre, Preoţi martiri ai Mitropoliei Basarabiei, in Literatura şi Arta, nr. 11 (2391), 13 martie 1997, Chişinău, p. 7, cf. above
  9. (рум.)Alfa şi Omega, an I, nr. 1, ianuarie 1995, p. 5, cf. above

Див. також[ред. | ред. код]