Релігія в Південному Судані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Релігія в Південному Судані — сукупність релігійних вірувань, властивих народам Південного Судану.

Більшість населення Південного Судану сповідує або християнство, або традиційні африканські анімістичні релігії,[1] що певною мірою призвело до зіткнення з мусульманською Північчю.

У південній частині країни переважають як язичницькі, так і Християнські впливи, що проявляються в життя місцевого населення, хоча існує також невелика ісламська громада.

Язичництво[ред. | ред. код]

Анімістичні вірування в кожній етнічній групі Південного Судану мають свої особливості. Проте деякі групи можуть мати спільних богів чи близькі релігійні уявлення, що пояснується як спільністю походження деяких етнічних груп, так і сусідством. Наразі ще не зроблено систематизації вірувань Південного Судану. Для більшості Південно-Суданських народів характерне уявлення про вищий дух чи божество, яке виступає творцем світу й нерідко — відповідальним за вчинки нижчих духів чи божеств.

Християнство[ред. | ред. код]

Крім католицьких громад в країні є нечисельні англіканські парафії та структури різних харизматичних християнських деномінацій.

Католицизм[ред. | ред. код]

Чисельність католиків в Південному Судані становить близько 1 мільйона 700 тисяч осіб (близько 22 % від загальної чисельності населення). Більшість дотримуються католицизму проживають в південних штатах Східна Екваторія, Центральна Екваторія та Західна Екваторія, де католики становлять значну більшість. Найменше число католиків проживає в штаті Верхній Ніл (45 000 чоловік при загальному населенні 2 750 000 чоловік).

Іслам[ред. | ред. код]

Поширений в сусідньому Судані іслам у Південному Судані не має такого впливу. Іслам сповідується серед етнічних груп масаліт, даго та берті.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Судане 4 миллиона человек примут участие в референдуме о независимости (російською) . rus.ruvr.ru (посилання на «Бі-бі-сі»). 03.01.2011. Архів оригіналу за 03.03.2012. Процитовано 2011-1-3.