Релігія в Саудівській Аравії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Термінологія


Державна релігія Саудівської Аравії — іслам, його сповідують 97,7 % населення королівства. Моральне та правове вчення ісламу в деталях викладене в Суні — збірнику переказів (хадисів) про те, як діяв Муххамед за різних життєвих обставин. Джерелом віровчення в ісламі є Коран. Суна поряд з Кораном головне джерело мусульманського права. В основі громадянського законодавства Саудівської Аравії лежить система шаріату[1]. Єдиними релігійними центрами в країні є мечеті.

Іслам[ред. | ред. код]

Іслам (араб.-покірність, віддання себе Богу) — одна зі світових релігій. Виник у 7 ст. в Аравії та багато в чому визначив історію, ідейне і культурне життя значної частини населення Азії, Африки й частково Європи у середні віки, новий і новітній час. Увага ранніх мусульман до питань права знайшла відображення у п'яти основах віровчення (п'ять стовпів віри): визнання єдинобожжя і пророчої місії Мухаммеда, молитва (салят), піст (саум), податок на користь бідних (закят), і паломництво (хадж). Ідейні розходження серед мусульман призвели до того, що вже у середені 8 ст. в ісламі утворилось не менше п'яти основних релігійно-політичних угруповань. Це — харіджити, шиїти, мурджиїти, мутазиліти та суніти[2].

Сунізм поширений серед 94,5 % населення королвіства, зокрема в Неджді (центр) вони становлять 99 %, в Ель-Хасі понад 70 %. Десь більше половини населення є прибічниками ханбалітського мазхабу (головним чином у Неджді). Шафіїти (37 %) живуть в західних провінціях Хіджаз та Асир; малкіти(приблизно 3 %) — у східній провінції Ель-Хаса і частково в містах Хіджазу; ханіфіти (1,5 %) — у містах Хіджазу та Ель–Хаси (місцеві араби та нащадки турків). Серед мусульман-сунітів мають вплив суфійські ордени, які діють переважно в Хіджазі, сенусійя, халватійя, саманійя, бейумійя[3].

В Саудівській Аравії найбільш впливова течія — ваххабізм, послідовники якої називають себе муваххідун (єдино божники). Шиїти становлять 3 — 4 % населення королівства. Понад 73 % шиїтів живе в Ель-Хасі. В національному відношенні виділяють дві групи шиїтів: перша — місцеві саудівські араби, друга — іноземці (пакістанці, єменці, іранці, бенгальці). Серед них поширений вплив сект імамітів (бохарина — релігійно — правова система ахбарійун, іранці — релігійно- правова система усулійун), ісмаїлітів і зейдитів. Іслам увібрав у себе релігійні уявлення як політеїстичних, так і давно живших на території Аравії монотеїстичних релігій (юдаїзму та християнства). Усіх мусульман країни очолює король, а великий муфтій — його духовний заступник. Кожний мазхаб має своїх кадіїв та муфтіїв, але вищим духовним главою є великий муфтій ханбалітського мазхабу.

Християнство[ред. | ред. код]

Християнами в країні є іноземні громадяни. Переважна більшість їх проживає на сході в провінції Ель — Хаса, частина на півночі провінції Неджд на нафтопромислах. Мешкає небагато християн у місті Джидда, саме там розташовані дипломатичні представництва багатьох християнських держав. Римська Католицька Церква — найбільша за рахунок іноземних робітників християнська деномінація в країні. Місцеві католики адміністративно входять до апостоличного вікаріату Аравія. Протестантів набагато менше приблизно — 0,05 %. Активність проявляють Голландська Реформатська Церква Америки, Церква Шотландії (пресвітеріани), адвентисти, англіканці.

Статистичні дані на 2010 рік[4]:

Сумарна кількість населення Саудівськрї Аравії 27450,000;

Християнське населення 12000000;

Католицьке населення 1,050,000;

Протестанське населення 100000;

Православне населення 50000;

Інше християнське населення більш 1000.

Співвідношення вірян у Саудівській Аравії[ред. | ред. код]

За даними Fischer Welt Almanach… і Шпажников Г. А. Релігії стран западної Азії, у Саудівській Аравії на 1999 рік була наступна офіційна статистика за релігійними напрямками[5]:

Мусульмани 97,82 з них Суніти 95,55 (ханіфіти 1,57; шафіїти 37,57; ханбаліти 53,56; малікіти 2,85) Шиїти 2,27 (імаміти 1,28; ісмаїліти 0,53; зейдіти і ноктавіти 0,46) Християни 2,03 (латинські католики 1,88; протестанти 0,05) Зороастрійці 0,01 -(Імігранти з Бомбея, парси, проживають на узбережжі Червоного моря); Індуїсти 0,14.

Релігійна композиція Саудівської Аравії за даними Світової демографічної статистики ООН в 2010 році[6]:

Мусульманське населення — 25,520,000;

Християнське населення — 120000;

Населення індусів — 310000;

Буддійське населення 310000;

Народні релігії 90000;

Інші релігії 70000;

Єврейське населення 70000.

Релігійна освіта[ред. | ред. код]

Підготовку релігійних викладачів кутабів здійснюють понад 20 різних навчальних закладів початкових та середніх шкіл, що розташовані в Ер-Ріяді, Шакрі, Бурайді, Анайзі. Вищу релігійну освіту отримують у мусульманському університеті в Медині. Ваххабіти навчаються в Мадрасат ахль Ель-Хадис (найстарішому навчальному закладі Саудівської Аравії), який розташований у Мецці. В місті Мекка діють навчальні заклади всіх чотирьох мазхабів та шиїтів-джафаритів.

Святі місця Саудівської Аравії[ред. | ред. код]

Кааба-старовина святиня
Кожен мусульмани хоче доторкнутися до Чорного каменю, що знаходитья в східному куті Кааби.
Мечеть Масджид Аль-Харам.
Паломники біля колодязю Замзам у місті Мекка.

Священним центром усіх мусульман світу є Мекка де, за переказами, деякий час жили Адам, Хавва (Єва), Ібрахім, Ісмаїл, Хаджар; тут народився пророк Мухамед. Паломництво в Мекку (хадж), де треба кілька разів обійти навколо старовинної святині — Кааби, зобов'язаний здійснити кожен повнолітній мусульманин за наявності фізичних і матеріальних можливостей. Тому, хто не може здійснити хадж самостійно, дозволяється відправити замість себе «заступника». Паломники прибувають до Мекки на сьомий день місяця зу-л-хиджжа і переходять в іхрам — особливий стан, необхідний для здійснення малого (умра) і великого (хадж) паломництва. Вони очищаються омиванням, стрижуть волосся і нігті, надягають вбрання, яке складається з двох шматків простої білої тканини. Паломник відправляється до Кааби, та здійснює ще деякі обов'язкові ритуали[7].

На подвір'ї головної мекканської мечеті Масджид Аль-Харам знаходиться Кааба (споруда висотою 15 м з основою із сірого каменю на невисокому (0,25 м) мармуровому фундаменті, покрита чорною парчевою тканиною. Кути Кааби розташовані приблизно за напрямом сторін світу. У східному куті Кааби на висоті приблизно 1,5 м у спеціальній ніші вміщений знаменитий Чорний камінь — предмет поклоніння, що символізує всемогутнього Бога, імовірно, метеоритного або вулканічного походження. Розповідають, що колись він був яхонтом, посланим на землю Алахом, але почорнів від людських гріхів. Прочанин повинен потрапити в людську круговерть у дворі мечеті. Якщо йому не пощастить доторкнутися до Каменя, треба поцілувати свою долоню і виставити її у бік цієї святині. Після цього починається семиразовий обхід головного ісламського святилища. Потім прочани п'ють воду зі священного джерела Замзам, воду з нього беруть із собою в спеціальній посудині. Після тавафа (обхід навколо Кааби) мусульмани — учасники «малого паломництва» повинні здолати кількасот метрів між пагорбами Сафа і Марва неподалік від Священної Мечеті. Переказ пов'язує ці ритуальні дії зі стражданнями Хаджар і її Сина Ісмаїла, коли в пошуках води вона сім разів пробігла між пагорбами[8].

У долині Міна паломники кидають каміння в стовпи, що символізують диявола, який ставав на шляху місій Авраама і Мухаммеда, потім ріжуть жертовних тварин. Після цього вони бриють голову і йдуть до Мекки для здійснення останнього обходу Кааби. У Медині знаходиться місце поховання Мухаммеда, могили його дочки Фатими та перших халіфів Абу — Бекра та Омара. На місці будинку, де помер пророк, побудована велика мечеть Муххамеда Масджид ан-Набі, площею більше 100 тис. кв. метрів[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Релігієзнавство: Підручник / за ред. М.М. Заковича. — Київ : Вища школа, 2000. — С. 155. — ISBN 966-642-012-0.
  2. Релігієзнавчий словник / за ред. Професорів А. Колодого, Б. Лобовика. — Київ : Четверта хвиля, 1996. — С. 134. — ISBN 966-529-005-3.
  3. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій:Навч. посіб.для студ.географічних і філософських факультетів вищ. навч. заклад. — Київ : «АртЕк», 1999. — С. 204. — ISBN 966-505-006-0.
  4. Table: Christian Population in Numbers by Country. pewforum.org. (англ.)
  5. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій:Навч. посіб.для студ.географічних і філософських факультетів вищ. навч. заклад. — Київ : «АртЕк», 1999. — С. 429. — ISBN 966-505-006-0.
  6. Table: Religious Composition by Country, in Numbers. pewforum.org. (англ.)
  7. Шугаєва Л.М. Релігії свту: навч. Посіб. — Київ : Академвидав, 2011. — С. 215. — ISBN 978-617-572-024-0.
  8. Кислюк К.В, Кучер О.М. [Підручник для студентів вузів. Народ. Укр. Акад. -5-є вид, виправ. і доп. Релігієзнавство:]. — Київ : Кондор. — С. 321. — ISBN 978-966-351-132-0.
  9. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій:Навч. посіб.для студ.географічних і філософських факультетів вищ. навч. заклад. — Київ : «АртЕк», 1999. — С. 205. — ISBN 966-505-006-0.