Ремі Матіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ремі Матіс
фр. Rémi Mathis
Ім'я при народженні фр. Rémi Roger Mathis[1]
Народився 20 листопада 1982(1982-11-20)[2] (41 рік)
Безансон
Країна  Франція
Діяльність геральдист, library curator, вікімедієць
Галузь янсенізм, гравюра, геральдика і історія книжкиd
Alma mater Національна школа хартій (2006), Національна школа інформаційної науки та бібліотекd (2008) і lycée Carnotd
Знання мов англійська, італійська, німецька, латина і французька
Заклад Національна бібліотека Франції, Університет Париж-Декарт, Національна школа хартій, Національний комітет французької гравюриd і École Nationale des Chartes' libraryd
Членство Nonfictiond[3], Société des amis de Port-Royald, Wikimedia Franced, Національний комітет французької гравюриd, Scientific Council of Wikimedia Franced, Французьке бібліографічне товариствоd, Société française d'héraldique et de sigillographied, Société de l'École des chartesd і Société d'histoire locale et de protection du patrimoine de Villejuifd
Magnum opus The Solitary and the Ministerd, Wikipédia, dans les coulisses de la plus grande encyclopédie du monded, Animal: A Beastly Compendiumd, Q104670581? і A Kingdom of Imagesd
Посада президент Вікімедіа Франціяd, президент, куратор[4] і президент
Батько Крістіан Матісd[5][6]
У шлюбі з Марі-Еліс Матісd[6]
Нагороди
Сайт alatoisondor.files.wordpress.com

Ремі Матіс (фр. Rémi Mathis; нар. 20 листопада 1982(19821120)) — французький історик та куратор. Переможець премії Вікіпедист року у 2013 році. Голова відділення Фонду Вікімедіа у Франції (2011–2014).

Життєпис[ред. | ред. код]

Син палеонтолога Крістіана Матіса.[7]

Ремі Матіс закінчив Національну школу хартій у 2007 році. Наступного року здобув ступінь у навчальному закладі Національна школа інформаційної науки та бібліотек.

У 2010 році він одружився з Марі-Еліс Матіс, яка за професією нейрознавець.[7]

Кар’єра[ред. | ред. код]

Матіс керував бібліотекою гуманітарних та суспільствознавчих наук Паризького університету Декарта з 2008 р. до 2010 р. З 2010 року він є куратором колекцій XVII століття у відділі друку та фотографії Національної бібліотеки Франції. Він є редактором французького академічного журналу з друкарства Nouvelles de l'estampe.[8] Він є членом Національного комітету французької гравюри (фр. Comité national de l'estampe).[8]

Дослідження Матіса зосереджені на XVII столітті, зокрема на історії друкованих видань і книг, янсенізмі та дипломатичній історії. Його дисертація, написана під керівництвом Люсьєна Белі та Олів'є Понсета, зосереджена на Саймоні Арнальде де Помпоне.[9] У 2012 році він написав книгу про Помпона та Роберта Арнальда д'Анділлі.[10] Він зробив внесок у статті з французької літератури XVII століття.[11] і є куратором виставки про французькі принти XVII ст.

Він став лицарем у Ордену мистецтв та літератури та в Ордену Академічних Пальм.

Пропагування вільної культури[ред. | ред. код]

Матіс активно просуває легалізацію свободи панорами у Франції.[12] Він також виступає за приватизацію оцифрування робіт, що перебувають у суспільному надбанні. [13] За активність у галузі культури та у русі за вільну культуру він отримав прізвисько Le Magazine littéraire. [14]

Він був членом і головою Вікімедіа у Франції[8] і обіймав посаду президента з квітня 2011 року до жовтня 2014 року.[15] У квітні 2013 року французька агенція внутрішніх розвідувальних служб Direction centrale du renseignement intérieur (DCRI) тиснула на Матіса, щоб він вилучив статті у французькій Вікіпедії про Військову радіостанцію П'єр-сюр-От, загрожуючи ув'язненням та кримінальним звинуваченням.[16][17] Пізніше статтю було відновлено іншим автором Вікіпедії зі Швейцарії.[18][19]

Ремі був визнаний Вікіпедистом року на Вікіманії у 2013 році.[20]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • De la négociation à la relation d'ambassade : Simon Arnauld de Pomponne et sa deuxième ambassade de Suède (1671), Revue d'histoire diplomatique, 2005, 3, p. 263–276
  • Simon Arnauld de Pomponne, secrétaire d'État des Affaires étrangères de Louis XIV (1618–1699), thesis. O. Poncet and L. Bely, 2007, 2 vols. (Vol. 1, text, 691 p., Vol. 2, vouchers, 621 p.)
  • Un Arnauld à l'hôtel de Rambouillet : note sur un poème inconnu d'Henri Arnauld, évêque janséniste d'Angers. 17th century 2008, 4, p. 725–730.
  • Les « mondes à part » : représentations symboliques et critiques de la mise à l'écart au XVIIe siècle. Papers on French Seventeenth Century Literature, Vol. XXXVIII, No. 73, 2010 (with G. Louis and F. Poulet).
  • Les bibliographies nationales rétrospectives. Entre recherche d’identité et identité de la recherche. Saarbrücken: European University Publishing, 2010, 120 p. ISBN 9786131510113.
  • Politique, jansénisme et sociabilité dans le Comminges du Grand Siècle : l'amitié entre Gilbert de Choiseul, évêque de Comminges, et Simon Arnauld de Pomponne, 1659–1662. 2011.
  • Le Solitaire et le Ministre : autour de la correspondance Arnauld d'Andilly-Arnauld de Pomponne (1642–1673), Paris, Nolin, 2012 (coll. Univers Port-Royal, 21), 272 p. ISBN 9782910487409.
  • Ruine et survie de Port-Royal (1679–1713). Proceedings of the conference convened by Hermann Sylvio De Franceschi and Rémi Mathis. Paris, Society of Friends of Port-Royal, 2012.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque de l'École des chartes, Bibliotheque de l'Ecole des chartesLibrairie Droz, 1839. — P. 781. — ISSN 0373-6237; 1953-8138
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Fiche personnelle de Rémi Mathis
  4. французька Вікіпедія — 2001.
  5. Wikipédia "n'est pas un outil de propagande" — 2016. — ISSN 0249-4299
  6. а б https://www.whoswho.fr/bio/remi-mathis_79355
  7. а б Rémi Mathis. whoswho.fr. 2017. .
  8. а б в Mathis, Rémi (1982–....) (French). BnF. 
  9. School Library charters, 2007, No. 2, p. 701
  10. The Solitaire Minister: around the Arnauld correspondence Andilly Pomponne-Arnauld (1642–1673) , foreword by Olivier Poncet, Paris: Nolin (coll. "Universe Port Royal", 21), 2012, ( ISBN 9782910487409 )
  11. The «Worlds Apart»: critical and symbolic representations of sidelining the xviith century, dir. R. Mathis, G. Louis, F. Chicken, Papers on French Seventeenth Century Literature , 38, 73, 2010.
  12. Mathis, Rémi (27 September 2011) Rendre aux Français leur paysage architectural. Lemonde.fr. Retrieved on 2 січня 2020.
  13. Rovere, Maxime Rémi Mathis – Le Président de Wikimédia France est un passeur de savoirs. madfor, p. 17
  14. Transmission, Wikipédia et estampes… Interview au Magazine littéraire « À la Toison d’or. Alatoisondor.wordpress.com, 2 січня 2020.
  15. Retour sur l’assemblée générale des 10 ans de Wikimédia France. Autour de Wikipédia et des projets Wikimedia (fr-fr). Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 2 січня 2020. 
  16. Willsher, Kim (7 квітня 2013). French secret service accused of censorship over Wikipedia page. Guardian. Процитовано 2 січня 2020. 
  17. Kleinz, Torsten (6 квітня 2013). Französischer Geheimdienst verlangt Löschung eines Wikipedia-Artikels. Heise Online (German). Heise. Процитовано 2 січня 2020. 
  18. French homeland intelligence threatens a volunteer sysop to delete a Wikipedia Article (пресреліз). Wikimédia France. 6 квітня 2013. Процитовано 2 січня 2020. 
  19. La DCRI accusée d'avoir illégalement forcé la suppression d'un article de WikipédiaLe Monde, 2 січня 2020(фр.)
  20. Congratulations to @RemiMathis, honored by @jimmy_wales as Wikipedian of the Year at #Wikimania.. Wikimedia. Twitter. Процитовано 2 січня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]