Перейти до вмісту

Ренато Берта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ренато Берта
Renato Berta
Дата народження2 березня 1945(1945-03-02) (79 років)
Місце народженняБеллінцона, Швейцарія
ГромадянствоШвейцарія Швейцарія
Професіяоператор
Роки активності1969 — наш час
IMDbID 0005655
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Сезар (1988)
Давид ді Донателло (2011)
Ренато Берта у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Фото Фото Ренато Берта

Рена́то Берта́ (фр. Renato Berta; нар. 2 березня 1945, Беллінцона, Швейцарія) — швейцарський кінооператор. Лауреат премії Французької академії мистецтв та технологій кінематографа Сезар 1988 року за найкращу операторську роботу у фільмі Луї Маля «До побачення, діти» .

Біографія

[ред. | ред. код]

Ренато Берта народився 2 березня 1945 року у швейцарському місті Беллінцона (кантон Тічино). У 1965-1967 роках навчався в Експериментальному кіноцентрі у Римі, де познайомився з Лукіно Вісконті, Роберто Росселліні, П. П. Пазоліні. Дебютував у фільмі Алена Таннера «Шарль, живий або мертвий» (1969), з яким надалі неодноразово працював. Знімав фільми видатних європейських режисерів, серед яких Андре Тешіне, Луї Маль, Мануель ді Олівейра, Ален Рене, Клод Шаброль та інші.

У 2013 році Ренато Берта був нагороджений французьким Орденом Мистецтв та літератури[1].

Вибіркова фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Режисер Примітки
1969 Шарль, живий або мертвий Ален Таннер
1970 Отон. Очі не хочуть кожн раз закриватися Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб
1971 Саламандра Ален Таннер
1972 Повернення з Африки Ален Таннер
Уроки історії Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб
1973 Смерть директора блошиного цирку Томас Керфер
1974 Палома Даніель Шмід
Посередині світу Ален Таннер
1975 Мойсей і Аарон Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб
1976 Помічник Томас Керфер
Йонас, якому у 2000 році виповниться 25 років Ален Таннер
1978 Альзіра, або Новий континент Томас Керфер
1979 Мессідор Ален Таннер
1980 Рятуй, хто може (своє життя) Жан-Люк Годар
1982 Геката Даніель Шмід
1983 Поранений Патріс Шеро
1984 Повний Місяць у Парижі Ерік Ромер
1985 Побачення Андре Тешіне номінація на премію Сезар
Грозовий перевал Жак Ріветт
1987 Смерть Емпедокла Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб
Йєнач Даніель Шмід
До побачення, діти Луї Маль премія Сезар
Безневинні Андре Тешіне
1990 Смерч Майкл Алмерейда
Мілу у травні Луї Маль
1992 Мертвий сезон Даніель Шмід
Палити/Не палити Ален Рене номінація на премію Сезар
1994 Смерть Мольєра Роберт Вілсон
1995 Зв'язок на стороні, інструкція по вживанню Крістіна Паскаль
1996 Званий вечір Мануель де Олівейра
1997 Подорож на початок світу Мануель де Олівейра
Стара пісня Ален Рене
1998 Занепокоєння Мануель де Олівейра
Йом-Йом Амос Гітай
1999 Кадош Амос Гітай
Березіна, або Останні дні Швейцарії Даніель Шмід
2000 Кіппур Амос Гітай
Спасибі за шоколад Клод Шаброль
Слово і утопія Мануель де Олівейра
2001 Робітники, селяни Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб
Едем Амос Гітай
2002 Марі-Жо та два її коханці Робер Гедігян
Принцип невизначеності Мануель де Олівейра
2003 Повернення блудного сина Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб
Аліла Амос Гітай
Тільки не в губи Ален Рене
2004 Візит до Лувру Даніель Юйє, Жан-Марі Штрауб
Мій тато — інженер Робер Гедігян
2005 Перехожий з Марсового поля Робер Гедігян
Чарівне дзеркало Мануель де Олівейра Срібний Колумб за операторську роботу на фестивалі латиноамериканського кіно в Уельві
2008 Коліно Артеміди Жан-Марі Штрауб
2010 Ми вірили Маріо Мартоне Давид ді Донателло за операторську майстерність
2012 Гебо і тіні Мануель де Олівейра
2014 Старий із Рештелу Мануель ді Олівейра короткометражний
Неймовірна молода людина Маріо Мартоне
2015 У тіні жінок Філіп Гаррель

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди і номінації Ренато Берта [2]
Рік Категорія Номінант Результат
Премія / кінофестиваль
1986 Найкраща операторська робота Побачення Номінація
1988 До побачення, діти Перемога
1994 Палити/Не палити Номінація
Кінофестиваль Camerimage у Лодзі
1994 Золота жаба Палити/Не палити Номінація
Фестивалі латиноамериканського кіно в Уельві
2005 Срібний Колумб найкращому кінооператору Ренато Берта Перемога
Приз Marburg Camera
2008
Ренато Берта
Перемога
Золоті глобуси, Італія
2011 Найкращий оператор Чарівне зеркало Номінація
Давид ді Донателло
2011 Найкращий оператор Ми вірили Перемога
2015 Неймовірна молода людина Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres juillet 2013. Culturecommunication.gouv.fr. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 18 серпня 2015.
  2. Повний перелік нагород на номінацій Ренато Берта на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]