Ренет оранжевий Кокса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ренет оранжевий Кокса
Cox orange renette2.JPG
Рід Яблуня (Malus)
Вид Яблуня домашня
(Malus domestica)
Батьки гібриду ймовірно Рібстон пепин
Походження Велика Британія Велика Британія
Селекціонер Річард Кокс
CMNS: Ренет оранжевий Кокса у Вікісховищі

Рене́т ора́нжевий Ко́кса або Пепин оранжевий Кокса (Malus domestica var. Cox's Orange Pippin) — сорт яблуні домашньої, що його вивів 1830 року бровар-пенсіонер і садівник Річард Кокс у Колнбруці (Бакінгемшир, Англія). Ймовірно, що походить він від сорту Рібстон пепин. В продажу цей сорт впровадив Чарльз Тернер у 1840-х роках, а почали його вирощувати в промислових масштабах у 1860-х особливо в графствах Евешем й Вустершир, пізніше Кент.

Опис і застосування[ред. | ред. код]

Ренет оранжевий Кокса.

Яблука цього сорту цінують за їхній чудовий смак і привабливий вигляд. Вони середнього розміру, помаранчево-червоного кольору з карміновими плямами на жовтому тлі. М'якуш біло-жовтого кольору, дуже ароматний, дрібнозернистий, хрусткий та дуже соковитий. Смак яблук кислуватий, з відтінками вишні й анісу. З віком він пом'якшується. Якщо потрусити спілим яблуком, то чути як шарудить насіння, оскільки воно не тримається міцно всередині насіннєвої коробки[1].

Крім вживання у свіжому вигляді ці яблука часто змішують з плодами інших сортів для виробництва сидру.

Вирощування[ред. | ред. код]

Професійна замальовка яблука.

Згідно з Інститутом Харчових Досліджень[2] в Норвічі, 50% відсотків урожаю десертних яблук у Великій Британії становлять плоди саме цього сорту. Дерева мають середній зріст і регулярно плодоносять. Однак вони досить вибагливі до умов навколишнього середовища і чутливі до таких захворювань, як парша, борошниста роса і антракноз, а отже їх рідко вирощують у промислових садах в Північній Америці[3]. Сорт досить поширений у Бельгії, Нідерландах, країнах, де клімат схожий на англійський. За минулі роки виникло багато клонів сорту, які зберігають "Кокс" у своїй назві, наприклад, Черрі Кокс, Крімсон Кокс, Кінг Кокс і Квін Кокс. На додачу до цього, селекціонери схрестили його з іншими сортами, щоб підвищити швидкість зростання, урожайність, посилити стійкість до хвороб, але зберегти унікальні смакові якості[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Food Coach: Healthy Food Database
  2. Apple facts
  3. United States Department of Agriculture Economic Research Service. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 11 квітня 2015. 
  4. Apple Breeding in New Zealand

Література[ред. | ред. код]

  • Bunyard, E. A. (1920) A Handbook of Fruits
  • Sanders, Rosanne (1988) The English Apple
  • Visser, J. (1983) Effect of the ground-water regime and nitrogen fertilizer on the yield and quality of apples: results of a ground-water level experimental field with the apple varieties Golden Delicious and Cox's Orange Pippin on a young calcerous marine clayey soil. Lelystad: Ministerie van Verkeer en Waterstaat