Рене Блондло
| Рене Блондло | |
|---|---|
| фр. René Blondlot | |
 | |
| Народився |
3 липня 1849[1][2][3] Нансі |
| Помер |
24 листопада 1930[1][3] (81 рік) Нансі |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | ULd |
| Батько | Nicolas Blondlotd |
| Нагороди | |
 Рене Блондло у Вікісховищі | |
Рене Проспер Блондло (3 липня 1849, Нансі — 24 листопада 1930, Нансі) — французький фізик, член Паризької АН (1894).
Закінчив університет у Нансі, де й працював (1896—1910 рр. — професор).
Роботи з термодинаміки, електромагнетизму, оптики. 1891 року розробив метод визначення швидкості поширення електромагнітних хвиль, отримавши значення 297 600 км/с, 1892 року — метод передавання електромагнітних хвиль уздовж металевих проводів.
Визначив швидкість рентгенівських променів, виявив, що вона збігається зі швидкістю світла і показав, що рентгенівські промені є електромагнітними хвилями. Виконав досліди з діелектриками, що рухаються в електромагнітних полях. Досліджував фотоефект.
1903 року оголосив про відкриття «N-променів[en]», які виявилися вигадкою. За його словами, N-промені посилювали здатність очей бачити слабо освітлені предмети. Він заявив також, що сконструював спектроскоп для N-променів, в якому використовувалася алюмінієва призма. 1904 року Французька академія наук присудила йому премію Леконта[4]. Пізніше Роберт Вуд[en] відвідав лабораторію Блондло. Той продемонстрував Вуду свої досліди і стверджував, що спостерігає на собі дію променів, незважаючи на те, що Вуд перед експериментом непомітно вийняв зі спектроскопа алюмінієву призму[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11760755X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Annuaire prosopographique : la France savante
- ↑ French Academy Prizes // The Electrical journal. — 1905. — Т. LIV, вип. 12, № 6 January. — С. 469.
- ↑ Сибрук В.[ru]. 17. Вуд — разоблачитель ученых дураков и мошенников. Его война с медиумами // Роберт Вуд: Современный чародей физической лаборатории: История американского мальчика, который стал самым дерзким и оригинальным экспериментатором наших дней, но так и не вырос = William Seabrook. Doctor Wood: Modern wisard of the laboratory. N.Y. / Пер. с англ. В. С. Вавилова под ред. акад. С. И. Вавилова. — Изд. 2-е. — Москва : Гос. изд-во физико-математической литературы, 1960. — 324 с. — 40 000 екз.
Література[ред. | ред. код]
- Храмов Ю. А. Блондло Рене Проспер (Rene Prosper Blondlot) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 33. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)
|
