Рене Лаеннек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рене Лаеннек
фр. René-Théophile-Hyacinthe Laennec
Народився17 лютого 1781(1781-02-17)[1][2][…]
Кемпер
Помер13 серпня 1826(1826-08-13)[1][2][…] (45 років)
Q124337121?, Плоареd
·туберкульоз
ГромадянствоФранція Франція
Місце проживанняImmeuble, 5 place du Bouffayd
Діяльністьмедицина
Галузьмедицина
Відомий завдякивинайшов стетоскоп, описав вперше цироз печінки
Alma materNecker–Enfants Malades Hospitald
Науковий керівникГійом Дюпюїтрен[4]
Знання мовбретонська, французька[1] і німецька[5]
ЗакладКолеж де Франс[6] і Факультет медицини, Парижd
ЧленствоПаризька медична академія і Société anatomique de Parisd
Magnum opusстетоскоп[7], аускультація і De l'auscultation mediated
Конфесіякатолицтво
РідLaennec familyd
БатькоThéophile-Marie Laennecd
Нагороди
орден Почесного легіону

Рене Теофіль Гіацинт Лаенне́к (фр. René-Théophile-Hyacinthe Laennec / Laënnec, 17 лютого 1781(17810217), Кемпер, департамент Фіністер, Франція — 13 серпня 1826, Керлуанек, департамент Фіністер, Франція) — французький лікар і анатом, член Медичної академії Франції (з 1823 року). Винайшов і запровадив у практику стетоскоп та розробив методику аускультації тощо.

Біографія

[ред. | ред. код]

Рене Лаеннек виховувався у сім'ї свого дядька Гійома Лаеннека— відомого лікаря часів французької буржуазної революції, ректора Нантського університету, що вплинуло на його захоплення медициною.

З 14 років навчався у шпиталях Нанта, вже тоді відвідував розтини у секційній. У 18 років взяв участь у громадянській війні, а у 1801 вступив на навчання у клініці Шаріте у Парижі.

У студентські роки погляди Лаеннека формувалися під впливом Жана-Нілоля Корвізара і Марі Франсуа Ксав'є Біша.[8]

Студентом Паризького університету, почав роботу з вивчення туберкульозу. Під час аутопсій померлих від сухот, Лаеннек виділяв специфічні утворення в різних органах, які він назвав туберкуломами (лат. tuberculum — горбок). Встановив специфічність туберкульозного процесу задовго до відкриття збудника. Вважав туберкульоз заразною хворобою.

З 1799 року працював військовим лікарем, а з 1801 року — в одній з паризьких клінік.

Коли мав 21 рік Лаеннек опублікував у Jornal de Medicine працю, в якій вичерпно описав клінічні ознаки і патологію перитоніту. З 1814 року — редактор цього журналу.

У 1804 році, у своїй дисертації припустив, що Гіппократ — збиральне ім'я, а його праці — колективні.[8]

У 1816 році розробив власний метод опосередкованої аускультації за допомогою паперового стетоскопа. Першим піддослідним стала повна 19-річна дівчина Марі Мелані Басет[8]. Лаеннек писав:

« У 1816 році мене було запрошено до однієї молодої дами, в якої виявлялися загальні ознаки серцевої хвороби, у якої прикладання руки, як і перкуссія не дали ніяких результатів внаслідок наявного значного жирового прошарку.[8] Вік і стать хворої не дозволили застосувати мені аускультацію вухом, прикладеним до області серця… Я взяв декілька листів паперу, згорнув їх у щільний циліндр, приставив один його кінець до області серця і приклав вухо до іншого. Я був в однаковій мірі здивований і задоволений, коли почув удари серця такі ясні та чіткі, якими ніколи не чув їх при неопосередкованій аускультації…»

Свій винахід Лаеннек назвав «Le Cylindre» — «циліндр». Скоро, любитель точності та грецької мови Лаеннек, перейменував свій інструмент на «стетоскоп» (буквально — «оглядач грудей»)[8].

Стетоскоп Лаеннека

У 1819 році вийшла відома праця «Про опосередковану аускультацію, або розпізнавання хвороб легень і серця, засноване на новому методі дослідження» («De l'auscultation mediate, ou traite du diagnostic des maladies des poumons et du coeur[9][10]»). У своїх двотомній праці Лаеннек вперше дав детальну клініко-анатомічну картину крупозної пневмонії, бронхіту, бронхіальної астми, бронхоектатичної хвороби, плевриту, гідротораксу, мітрального стенозу, езофагіту, перитоніту, цирозу печінки, аускультативних ознак аневризми аорти.[8]

У 1826 році помер від туберкульозу.[11] Ймовірно саме праця в секційному залі коштувала Лаеннекові життя: на початку своєї діяльності, розпилюючи хребець, уражений туберкульозним процесом, пошкодив собі вказівний палець. На місці поранення виник «туберкул», як пише Лаеннек, він двічі припік ляпісом рану і «все пройшло», але через 21 рік він помер від міліарного туберкульозу.[8]

Досягнення

[ред. | ред. код]

Першим пов'язав анатомію з клінічними ознаками, дав морфологічний опис багатьох патологічних процесів, зокрема цирозу печінки. Дав опис і рекомендації щодо лікування туберкульозу легень, що мають значення і тепер. Довів можливість виліковування цього захворювання.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Roguin A., Rogers K. Encyclopædia Britannica
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. CONOR.Sl
  6. Список професорів Колеж де Франс
  7. Лаенек Р. De l’auscultation médiate, Treatise on the diseases of the chest — 1819.
  8. а б в г д е ж Ларинский, Бутов, Сахаров, Викулин, Низов (2007). История физикальных методов диагностики (рус.) . Рязань: РязГМУ Росздрава. с. 24—35.
  9. Laennec, René-Théophile-Hyacinthe (1781-1826) Auteur du texte (1819). De l'auscultation médiate ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration. Tome 1 / par R. T. H. Laënnec,... Paris: J.-A. Brosson et J.-S. Chaudé.
  10. Laennec, René-Théophile-Hyacinthe (1781-1826) Auteur du texte (1819). De l'auscultation médiate, ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration. Tome 2 / . Par R.-T.-H. Laënnec,... Paris: J.-A. Brosson et J.-S. Chaudé.
  11. Сорокина, Т.С. (2008). История Медицины (рус.) . Москва: Издательский центр "Академия". с. 397—399. ISBN 978-5-7695-5781-1.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Вклад Рене Лаеннек у вивченні туберкульозу. Я.Пузич, В.Черепій/ Український пульмонологічний журнал, 2011, N 3.- С.68-69 Електронне джерело