Рене Плевен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рене Плевен
фр. René Pleven
Рене Плевен
міністр закордонних справ Франції
1958
Президент Шарль де Голль
Попередник Крістіан Піно
Наступник Моріс Кув де Мюрвіль
Народився 15 квітня 1901(1901-04-15)
Ренн
Помер 13 січня 1993(1993-01-13) (91 рік)
Париж
Похований Дінан
Відомий як політик, дипломат
Країна Франція
Освіта Університет Реннаd[1], Lyceum Ambroise Paréd, École Libre des Sciences Politiquesd[1] і Паризький університет (1924)[2]
Політична партія Democratic and Socialist Union of the Resistanced
Діти Q108170896? і Q108170956?
Професія політик, дипломат
Нагороди

Рене Плевен (фр. René Pleven; 15 квітня 1901(19010415), Ренн — 13 січня 1993, Париж) — французький політик і державний діяч, двічі, з 12 липня 1950 року по 28 лютого 1951 року і з 10 серпня 1951 року по 7 січня 1952 року бувши прем'єр-міністром Франції, очолював кабінет міністрів Четвертої Французької республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Рене Плевен народився 15 квітня 1901 року у місті Ренн. Вивчав юриспруденцію в Парижі, до 1939 року Рене Плевен працював директором британської телефонної компанії.

У 1940 році приєднався до заснованого Шарлем де Голлем патріотичного руху французів за національну незалежність Франції від фашистів — «Вільна Франція»

З 1941 року, під командуванням генерала Чарльза Леклерка був членом Французького національного комітету уряду у вигнанні, до свого повернення у Францію в 1944 році. Був головним організатором Браззавільської конференції, що відбулася на початку ]]1944]] року.

У Франції він зайняв, пост міністра колоній, а в листопаді 1944 року він був міністром фінансів у кабміні де Голля. У наступному кабінеті міністрів Жоржа Бідо, Рене Плевен отримав пост міністра оборони.

На піку своєї політичної кар'єри, з 1950 по 1952 років, Плевен був двічі прем'єр-міністром Франції.

З 1952 по 1954 рік удруге міністр оборони Франції.

У 1958 році Рене Плевен був призначений міністром закордонних справ Четвертої республіки.

З 1958 по 1969 роки був членом Європейського Парламенту.

З 1969 року міністр юстиції Франції.

З 1974 по 1976 рр. — президентом Регіональної ради Бретані.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. а б http://books.openedition.org/pur/9076
  2. http://www.sudoc.fr/067601774