Рене Робер Кавельє де ла Саль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рене Робер Кавельє де ла Саль
фр. René Robert Cavelier de La Salle
Cavelier de la salle.jpg
Народився 22 листопада 1643(1643-11-22)
Руан
Помер 19 березня 1687(1687-03-19) (43 роки)
Техас
Громадянство Франція
Національність Француз
Діяльність мореплавець
Конфесія Католик
Автограф De La Salle Signature.svg

Рене Робер Кавельє де ла Саль (фр. René Robert Cavelier de La Salle) (нар. 22 листопада 1643 — пом. 19 березня 1687) — французький мандрівник, здійснив низьку подорожей в область Великих озер, вперше перетнув внутрішню частину Північної Америки з півночі на південь. Заснував французьку колонію Луїзіану. На його ім'я названо місто у американському штаті Іллінойс.

Молодість[ред.ред. код]

Народився 22 листопада у Руані. Батько його був купцем, який торгував сукном. З дитинства він не мав схильності до купецької справи, тому відали його в єзуїтську школу. Його бажанням було відправитися у Нову Францію (Канаду) місіонером, але Роберта відправили в Алансон викладати математику у місцевому єзуїтському коледжі. Через деякий час, після смерті батька, Кавельє розриває свої стосунки з єзуїтами та відправляється у Канаду. Туди Робер прибув у 1668 році.

Подорожі Кавельє[ред.ред. код]

Подорожі Рене Робера Кавельє де ла Саля

Спочатку де ла Саль поселяється у Монреалі. Тут він отримав земельний наділ й стає орендарем. Але цього для Кавельє було замало. Робер займався також торгівлею хутром, відвідує індіанські поселення, знайомиться з іх звичаями, вивчає індіанські мови, збирає відомості про ріки та озера.

6 липня 1669 року ла Саль відправився в перший похід за хутрами й дішов до озера Онтаріо. Але метою його була ріка Огайо (з індіанського «красива ріка») Пішовши вдовж берега Онтаріо і перебравшись через р. Ніагара, Кавельє зустрів в одному з індіанських поселень Луї Жольє, який займався пошуками міді. Від Жольє Кавельє де ла Саль почув. що на заході знаходиться велика ріка. Після цього Робер відправився на південно-захід. Тут він знайшов Огайо, пішов униз за течією. В цей час супутники залишили Робера самого, без харчів, пороху, куль. При цьому наближалася зима. Два роки мандрував ла Саль у лісах. За цей час він вивчив мову ірокезів.

Повернувшись у Монреаль, Кавельє знову зібрався у подорож, на пошуки великої ріки. Під час другої мандрівки Робер дійшов до Великих озер, побував на озерах Ері, Гурон, Мічіган, побував у затоці Грін-Бей, потім перетнув вододіл і в 1671 році спустився до ріки Іллінойс. Ця подорож спонукало Робера Кавельє до думки щодо колонізації цих земель. Цю ідею підтримав губернатор Нової Франції граф де Фронтенак. вирішено було побудувати форт у гирлі ріки Катараква, поблизу північних берегів Онтаріо. Ціла флотилія із 120 індіанських пирог з добре озброєними вояками на чолі із губернатором відправилася у похід. В середині червня 1672 року експедиція висадилася у бухті на північному березі озера Онтаріо. Тут було засновано французький форт Фронтенак.

Але ла Саля не покидала думка щодо великої ріки — Міссісіпі. Там уже побував Жольє, але зустрів іспанців. За ідеєю Кавальє, необхідно було закріпити всю територію навколо Міссісіпі за Францією. Це пов'язало би Нову Францію з Карибським басейном, французькими Антильськими островами. Але у Монреалі він зустрів спротив єзуїтів і торговців хутром. Тому Робер вирушив у Францію, щоб домогтися аудієнції у короля. Він зміг досягти її, отримав права сеньйора, став дворянином (завдяки хабару у 8 тисяч ліврів).

У 1678 році Робер Кавельє де ла Саль відправився у новий похід. На кораблі «Грифон» через озера Ері та Гудзон досяг озера Мічіган. Після цього навантажений хутром корабель повернув до Ніагари. А ла Саль з 20 вояками відправився далі на південь. Нарешті загін досяг ріки Іллінойс, збудувавши там форт. Презимувавши в ньому, навесні ла Саль повернувся у Монреаль. Але кредитори розорили його. Тоді Робер повернувся у форт на річці Іллінойс, щоб забрати інше хутром зі складів, але і його пограбували залишені у форті солдати. Водночас іллінойські індіанці почали ворожі дії проти французів. І все ж таки Робер Кавельє зумів замиритися з індіанцями, відбудувати форти, 13 лютого 1681 року спуститися до Міссісіпі й вийти до її гирла. По шляху експедиції, в індіанські селищах, встановлювали стовпи з написами про те, що місцевість належить королю Франції. Вийшовши до Мексиканської затоки Роберт Кавельє де ла Саль оголосив усю цю землю володінням короля Франції й назвав на його честь — Луїзіаною.

Коли Ла Саль повернувся до Монреаля, до зустрів тут нового губернатора Нової Франції, ла Барра, який ворожо поставився до Кавельє. Тоді він знову вирушив у Францію — до Людовика XIV, який підтримав ла Саля та призначив губернатором нової колонії. 24 липня 1684 року з порту Ла-Рошель вийшла флотилія, яка через 5 місяців досягла Флориди. Але тут розпочалися невдачі. Кавельє не зміг у тумані відшукати гирло Міссісіпі. Почався конфлікт з капітаном флотилії Боже. Колоністи висадилися на березі, вирішивши шукати Міссісіпі по суходолу. Капітам Боже з усіма охочими повернувся у Францію. Восени побудовано форт Сен-Луї. Почалися пошуки ріки Міссісіпі. Її не могли знайти, бо були на території теперішнього Техасу, у бухті біля ріки Колорадо, за сотні миль від Міссісіпі. Постійне незадоволення поселенців вилилося у вбивство Кавельє ла Саля 19 березня 1687 року купцем Дюо та колоністом Ліото, які свою чергу теж невдовзі були вбиті.

Розширення Нової Франції у 1534–1763 рр.

Зусилля Кавельє ла Саля не були марні. У 1697 році його проект було реалізовано Лемуаном д'Ібервілем, а у 1718 році у дельті Міссісіпі засновано місто Новий Орлеан.

Історія походу Рене Робера Кавельє де ла Саля по Місісіпі була викладена його супутником Жутелем у «Історичному щоденнику останньої подорожі покійного М. де ла Саля» 1723 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • Meissner, Hans-Otto: Louisiana für meinen König. Die Abenteuer des Robert La Salle; Stuttgart (Cotta) 1966; Neuauflage: Stuttgart (Klett) 1982, 3. Aufl., ISBN 3-12-920023-1.