Рене де Обальдія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Обальдія.
Рене де Обальдія
Ім'я при народженніфр. René Maurice Claire de Obaldia[1]
ПсевдонімMaurice Ygor
Народився22 жовтня 1918(1918-10-22)[2][3][…]
Британський Гонконг, Велика Британія[1]
Помер27 січня 2022(2022-01-27)[5][1][6] (103 роки)
IX округ Парижа, Париж, Франція[1]
Похованняцвинтар Монпарнас
Країна Франція
Діяльністьдраматург, поет, письменник, прозаїк
Сфера роботитворче та професійне письмоd[7]
Alma materКондорсе
Мова творівфранцузька
Роки активності1961 — 2017
ЧленствоФранцузька академія[8] і Comité des intellectuels pour l'Europe des libertésd
Брати, сестриGiselle de Obaldiad
У шлюбі зDiane de Obaldiad, Mildred Claryd і Colette Durandd
ДітиClaire de Obaldiad[9], Gilles de Obaldiad[9] і Blaise de Obaldiad[10]
Автограф
УчасникДруга світова війна
Нагороди
CMNS: Рене де Обальдія у Вікісховищі

Рене́ де Обальдія́ (фр. René de Obaldia; 22 жовтня 1918, Гонконг — 27 січня 2022) — французький прозаїк і драматург. Член Французької академії з 1999 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Рене де Обальдія — правнук другого президента Республіки Панама і син панамського дипломата та француженки з Пікардії. Рене де Обальдія виріс в Ам'єні та Парижі, де відвідував Ліцей Кондорсе. 1940 року він був призваний на військову службу і потрапив у полон. До 1944 р. перебував у таборі Сталаг VIII с у Жагані, де працював спочатку на брикетній фабриці, а потім на Одері як лісник. 1944 року важко захворів і був репатрійований до Франції.

У післявоєнний період де Обальдія працював у невеликому видавництві. Його друзями в ті роки були Ален Робб-Гріє, Ролан Барт і Жан-Мішель Атлан. 1961 року Жан Вілар зробив постановку першої великої п'єси Обальдія «Женузі» в Національному народному театрі у Віллербанні поблизу Ліона. 1963 року відбулася скандальна постановка п'єси «Сатирка де ла Вілетт», режисером-постановником якої був Андре Барсак. Ця п'єса зробила Обальдія одним із найпопулярніших авторів французького театру у світі. Твори Обальдія перекладені загалом на 28 мов[11]. Обальдія є також автором пісень Луї Маріано та працював кіноактором.

Дружина де Обальдія померла 2012 року.

Обальдія був обраний членом Французької академії 22 лютого 1999 року як наступник Жульєна Гріна. З 2012 року після смерті Фелікена Марсо він був дуаєном Академії.

Інші відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Військовий хрест 1939—1945.
  • Офіцер ордена «За заслуги».
  • Командор французького Ордена мистецтв та літератури.
  • Командор панамського Ордена Васко Нуньеса де Бальбоа.
  • 1985: Гран-прі театру Французької академії за життєвий доробок.
  • 1992: Премія французького PEN клубу.
  • 1993: Prix Novembre за Exobiograph.
  • 1993: Відзнаки «Почесний Мольєр» та «Мольєр автора» для п'єсу «Мсьє Клебс та Розалі».
  • 1996: Премія французької мови.
  • 2000: Почесний громадянин Ватерлоо, Бельгія.
  • 2008: Командор Ордена за заслуги перед культурою (Мадагаскар).

Проза

[ред. | ред. код]
  • Les Richesses naturelles, récits-éclairs. Grasset, Paris 1952.
  • Tamerlan des cœurs, Roman; 1955.
  • Fugue à Waterloo; 1956.
  • Le Graf Zeppelin ou la passion d'Émile; 1956.
  • Le Centenaire, Roman; 1959.
  • Exobiographie, Memoiren, 1993.
  • Fantasmes des demoiselles, femmes faites ou défaites cherchant l’âme sœr, Gedichte; 2006.
  • Le secret, Gedicht; 2010.

П'єси

[ред. | ред. код]
  • Genousie; 1960.
  • 7 Impromptus à loisir, sieben Theaterstücke; 1961.
  • Le Satyre et la Villette; 1963.
  • Du vent dans les branches du Sassafras 1966.
  • L'Air du large 1966.
  • Monsieur Klebs et Rozalie; 1975.
  • Endives et miséricorde; 1986.
  • Les Innocentines; 1993.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ https://www.lefigaro.fr/livres/mort-de-l-ecrivain-rene-de-obaldia-cent-ans-de-plenitude-20220127
  6. ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  7. ↑ Czech National Authority Database
  8. ↑ Académie française
  9. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  10. ↑ https://gw.geneanet.org/wikifrat?lang=en&pz=honore+gabriel&nz=de+riqueti+de+mirabeau&p=rene&n=de+obaldia
  11. ↑ Der sanfte Anarchist in FAZ vom 21. Oktober 2013, Seite 32

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рене_де_Обальдія&oldid=43084495