Перейти до вмісту

Ренійська міська громада

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ренійська міська територіальна громада
Герб громади
Герб громади
Прапор громади
Прапор громади
Основні дані
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьОдеська область
РайонІзмаїльський район
Код КАТОТТГUA51080070000040493
Утворена17 липня 2020 року
Адмін. центрРені
Територія та населення
Площа840,1 км²
Населення36 117 осіб (2015)
Густота42,99 осіб/км²
Населені пункти
Міста1
Селища0
Села7
Органи влади
РадаРенійська міська рада
АдресаУкраїна, 68803,, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Вознесенська, 139
Вебсторінкаhttps://reniyska-gromada.gov.ua/
Голова громадиПлєхов Ігор Вікторович
CMNS: Ренійська міська громада у Вікісховищі

Мапа

Ренійська міська територіальна громада — територіальна громада в Україні, у Ізмаїльському районі Одеської області.[1] Адміністративний центр громади — місто Рені.

Історія

[ред. | ред. код]

На території громади виявлені залишки поселень епохи міді (гумельницької культура, IV тисячоліття до н. е.), Бронзи (II тисячоліття до н. е.), а також поселення раннього заліза (VII—VI ст. до н. е.), на території якого римляни в I—III ст. н. е. збудували фортецю під назвою Аліобрикс. Відомий гето-дакійських могильник IV—III ст. до н. е. На території села 1967 року було знайдено скарб електрових давньогрецьких монет (статерів) V—IV ст. до н. е., карбованих в місті Кізік, який увійшов в історію під назвою Орлівський скарб кізикінів. На східному березі озера Кагула в III—V ст. н. е. розташовувалося поселення зі змішаним населенням, у складі якого були слов'яни Черняхівської культури.

Розкопки городища Картал - археологічної пам'ятки часів VIII—VII ст. до н.е.

Адміністративний центр громади — місто Рені, розташований на лівому березі річки Дунай. Місто виникло на місці поселення часів Київської Русі, де знаходилася річкова пристань, яка староруською мовою називалася «рень». Звідси і виходить назва міста. Перша письмова згадка про місто сягає 1548 року. В цей час м. Рені входило до складу Молдовського князівства. Вигідне географічне розташування, перетин водних і сухопутних торгових шляхів сприяло швидкому перетворенню м. Рені в ремісничий і торговий центр. У 1621 році турки захопили Рені, перейменували його в Томарово і включили до Ізмаїльського райю.

У 1812 році місто увійшло до складу Росії. У 1819 році тут проживало 547 осіб, в 1856 році — 8 263 особи, в тому числі українці, молдовани, болгари, греки, росіяни, євреї. Після поразки Росії в Кримській війні 1853—1856 рр. м. Рені з частиною Ізмаїльського повіту (Південна Бессарабія) відійшло до Молдовського князівства, а в 1859 році — до новоствореної Королівської Румунії. Після російсько-турецької війни 1877—1878 рр. місто відійшло до Росії. У 1877 році була побудована залізниця «Рені—Бендери», яка з'єднала місто з районами Бессарабії і центром країни. З того часу Рені розвивався як річковий порт, що пов'язує край з багатьма країнами Європи.

Значні перетворення почалися з літа 1940 року після повернення Буджака до складу України. Інтенсивно будувався порт, створювалися підприємства місцевої промисловості. Рені став великим морським і залізничним вузлом. У 1941—1944 роках територія громади в складі Румунії.

11 листопада 1940 року було утворено Ренійський район із центром в місті Рені. Район був ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX[1].

Громада утворена в рамках адміністративно-територіальної реформи в Україні. Шляхом об'єднання 7 сільських (Долинська, Котловинська, Лиманська, Нагірненська, Новосільська, Орлівська, Плавнівська) і однієї міської ради (Ренійська міська рада). Таким чином, до складу громади увійшла вся територія ліквідованого Ренійського району. Перші вибори відбулися 25 жовтня 2020 року.

Географія

[ред. | ред. код]

Територія громади розташована у межах Придунайської рівнини та займає площю 86,1 тис. га, у тому числі сільськогосподарські угіддя — 41,646 га. із них рілля — 34,008 га.

Громада межує з Кагульським районом Молдови на північному заході, на півночі — з Гагаузькою автономією Молдови, на північному сході — з Болградською міською громадою, на сході — з Саф'янівською сільською громадою, на півдні, південному сході і південному заході — з румунським жудцем Тулча (по річці Дунай).

Молдова Молдова Молдова Молдова Болградська міська громада,

Болградський район Болградський район

Румунія Румунія Саф'янівська сільська громада,

Ізмаїльський район Ізмаїльський район

Румунія Румунія Румунія Румунія Саф'янівська сільська громада,

Ізмаїльський район Ізмаїльський район

Клімат громади помірно континентальний. За природними та кліматичними умовами район є найкращим для ведення високоінтенсивного сільського господарства, рибальства, розвитку туризму, організації відпочинку та оздоровлення.

На території району розташовані озера Кагул, Картал, Ялпуг, Кугурлуй, Руска, протікає річка Дунай, а також малі степові річки Зарзи, Кам'яне, Орловське. Загальна площа озер близько 339 км², що становить майже половину території району.

Головна особливість економіко-географічного розташування громади це її річкове і прикордонне положення. Водний шлях по р. Дунай дозволяє розширювати економічні зв'язки зі Східною і Центральною Європою. У громаді виробляється видобуток корисних копалин місцевого значення — це пісок і глина, які використовуються в основному в будівництві.

Склад громади

[ред. | ред. код]

До складу громади входить одне місто — Рені, і 7 сіл:

Транспорт

[ред. | ред. код]
Поромна переправа Орлівка — Ісакча в селі Орлівка

Територією громади проходить автошлях E87. На території громади працюють Поромна переправа Орлівка — Ісакча (село Орлівка) і Ренійський морський торговельний порт.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 300 3998 2810 5497 4993 1959 43
Жінки 21 379 3821 2698 5824 5727 3168 141


Національний склад населення району за переписом 2001 року[3]

Ренійська громада — осередок румунської культури в Одеській області. На зображення — напис румунською на монументі в селі Орлівка

Етномовний склад населених пунктів району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)[4]

українська румунська російська гагаузька болгарська
Ренійський район 7,26 40,83 37,88 6,76 6,61
м. Рені 12,5 13,31 70,54 1,52 1,35
с. Долинське 0,59 92,75 4,81 0,48 0,41
с. Котловина 3,22 1,93 6,02 86,72 2,01
с. Лиманське 0,79 93,34 3,85 0,91 0,91
с. Нагірне 3,14 4,52 5,32 1,57 85,14
с. Новосільське 2,1 92,05 3,22 0,7 1,26
с. Орлівка 1,25 95,14 1,61 0,53 0,75
с. Плавні 1,86 93,08 2,31 0,88 1,13

Туризм

[ред. | ред. код]
Місце переходу Російської армії через Дунай

На території громади розташовані такі архітектурні пам'ятки місцевого значення, як: Свято-Вознесенський собор м. Рені, Свято-Михайлівська церква в с. Плавні, Церква в с. Котловина, Собор св. Ферапонта у с. Новосільське, також зберігся пам'ятник, встановлений в 1880 році з приводу переходу російської армії через Дунай.

Наприкінці XIX сторіччя в м. Рені побував видатний український письменник Михайло Коцюбинський, який працював у складі філоксерної комісії.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Одеська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
  3. ↑ Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  4. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 22 березня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ренійська_міська_громада&oldid=43150481