Репужинці (Заставнівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Репужинці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Заставнівський район
Рада/громада Репужинецька сільська рада
Код КОАТУУ 7321587601
Основні дані
Населення 1936
Поштовий індекс 59414
Телефонний код +380 3737
Географічні дані
Географічні координати 48°39′11″ пн. ш. 25°47′35″ сх. д. / 48.65306° пн. ш. 25.79306° сх. д. / 48.65306; 25.79306Координати: 48°39′11″ пн. ш. 25°47′35″ сх. д. / 48.65306° пн. ш. 25.79306° сх. д. / 48.65306; 25.79306
Середня висота
над рівнем моря
247 м
Місцева влада
Адреса ради 59414 Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Репужинці вул.Центральна,9 , тел. 2-44-42
Карта
Репужинці. Карта розташування: Україна
Репужинці
Репужинці
Репужинці. Карта розташування: Чернівецька область
Репужинці
Репужинці

Репужинці у Вікісховищі?

Репужи́нці — село в Україні, в Чернівецькій області, Заставнівському районі.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Репужинці розташовані на правому березі Дністра. Засновані у 1353 році паном Аскольдом Репужинецьким.[1] Пізніше, за татарських нападів село занепало і знову відродилося у 1772 році.

Перша церква (Покровська) у селі була збудована тоді, як у ньому налічувалось 25 дворів і освячена 1791 року. Легенда розповідає, що на Великдень під час освячення кошиків і відправи служби божої на село налетіли турки і прямо біля святині здійснили криваву розправу з жителями села. На території церкви є десяток хрестів які вказують на місце поховання священиків, а також є склеп пам'ятка готичного стилю. Покровська церква є унікальною пам'яткою архітектури яка має глибокі першовитоки, які підкреслюють дуже раннє проникнення православ'я на терини Буковини. Протягом всього існування церква не зазнавала особливих змін. Перероблявся лише інтер'єр. Так після Першої світової війни образи у підрамниках, яким було 50-70 років замінили більш «православнішими». Серед цінних експонатів, які знаходяться в церкві можна побачити унікальні предмети та книги. Євангеліє, видане 1546 року латинською мовою, зберігається у вівтарі церкви.

Уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. можна припустити про його існування, бо прізвище брали від назви населеного пункту

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]