Республіка Нова Африка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Нова Африка (англ. The Republic of New Afrika; абревіатура RNA) — афроамериканська організація послідовників Малкольма Ікса, однією з цілей якої було створення держави з переважаючим афроамериканским населенням на території південних штатів (Луїзіана, Міссісіпі, Алабама, Джорджія і Південна Кароліна), а також в округах штатів Теннессі, Арканзас і Флорида.

Про плани сецесії було вперше оголошено на конференції «тимчасового чорного уряду» в Детройті 31 березня 1968 року, скликаній Співтовариством Малкольма Ікса і Групою прогресивного керівництва. Президентом тимчасового уряду був обраний Роберт Ф. Вільямс (прожив 8 років в еміграції), віце-президентами — вдова Малкольма Ікса Бетті Шабазз і його вірний соратник Мілтон Хенрі.

Крім виділення зі складу США, «чорний уряд» планував домогтися у американського уряду багатомільярдні репарації за збитки, завдані неграм расистським зверненням, включаючи застосування законів Джима Кроу. Серед афроамериканців США передбачалося провести плебісцит щодо надання їм подвійного громадянства США і Новоафриканску республіку.

Активісти Республіки Нова Африка пропагували коллективістську модель економіки на основі самоврядування і взаємодопомоги за зразком африканського соціалізму (соціалізму уджамаа) президента Танзанії Джуліуса Ньєрере, а також створення афроамериканцями загонів самооборони («Чорний легіон»).

«Тимчасовий чорний уряд», прийняв на озброєння гасла інших національно-визвольних рухів і апелюючи до права народів на самовизначення, стривожила ФБР. «Чорний уряд» став предметом поліцейських переслідувань і дії секретної програми COINTELPRO. Завдяки вжитим каральним заходам активність прихильників «чорного уряду» досить скоро була зведена до нуля.

Джерела[ред.ред. код]

  • The Article Three Brief. 1973. (New Afrikans fought U.S. Marshals in an effort to retain control of the independent New Afrikan communities shortly after the U.S. Civil War.)
  • Obadele, Imari Abubakari. Foundations of the Black Nation. 154p. Detroit. House of Songay, 1975.
  • Brother Imari [Obadele, Imari]. War In America: The Malcolm X Doctrine. 45p. Chicago. Ujamaa Distributors, 1977.
  • Kehinde, Muata. RNA President Imari Obadele is Free After Years of Illegal U.S. Imprisonment. In Burning Spear February 1980. Louisville. African Peoples Socialist Party. 4 p to 28 p.
  • Obadele, Imari Abubakari. The Malcolm Generation & Other Stories. 56p. Philiadelphia. House of Songhay, 1982.
  • Taifa, Nkechi, and Lumumba, Chokwe. Reparations Yes! 3rd ed. Baton Rouge. House of Songhay, 1983, 1987, 1993.
  • Obadele, Imari Abubakari. Free The Land!: The True Story of the Trials of the RNA-11 Washington, D.C. House of Songhay, 1984.
  • New Afrikan State-Building in North America. Ann Arbor. Univ. of Michigan Microfilm, 1985, pp. 345—357.
  • «The First New Afrikan States». In The Black Collegian, Jan./Feb. 1986.
  • A Beginner's Outline of the History of Afrikan People, 1st ed. Washington, D.C. House of Songhay, Commission for Positive Education, 1987.
  • America The Nation-State. Washington, D.C. and Baton Rouge. House of Songhay, Commission for Positive Education, 1989, 1988.
  • Walker, Kwaku, and Walker, Abena. Black Genius. Baton Rouge. House of Songhay, Commission for Positive Education, 1991.
  • Afoh, Kwame, Lumumba, Chokwe, and Obafemi, Ahmed. A Brief History of the Black Struggle in America, With Obadele's Macro-Level Theory of Human Organization. Baton Rouge. House of Songhay, Commission for Positive Education, 1991.
  • RNA. A People's Struggle. RNA, Box 90604, Washington, D.C. 20090-0604.
  • The Republic of New Africa New Afrikan Ujamaa: The Economics of the Republic of New Africa. 21p. San Francisco. 1970.
  • Obadele, Imari Abubakari. The Struggle for Independence and Reparations from the United States 142p. Baton Rouge. House of Songhay, 2004.
  • Obadele, Imari A., editor De-Colonization U.S.A.: The Independence Struggle of the Black Nation in the United States Centering on the 1996 United Nations Petition 228p. Baton Rouge. The Malcolm Generation, 1997.