Ресурси і запаси природного газу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ресурси і запаси природного газу (рос. ресурсы и запасы природного газа, англ. resources and reserves of natural gas, нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Erdgas (Naturgas)).

Переважна кількість розвіданих запасів природного газу (понад 90 %) розташована в газових або газоконденсатних родовищах. Розвідані запаси газу в світі — понад 80 трлн м3. З надр видобуто близько 60 трлн м3 при щорічному видобутку понад 2 трлн м3 газу. Розвідані запаси газу складають (в млрд т умовного палива): світові — 180; європейські — 70; українські — 1,5. За прогнозами вичерпання планетарних запасів природного газу слід очікувати у 2050—2070 роках.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Початкові ресурси природного горючого газу світу, за різними оцінками, становлять 327—546 трлн м3. Геологічна служба США оцінює ресурси газу країн СНД в 107 трлн м3 і не враховує ресурси глибоководних акваторій (за підрахунками російських фахівців — 63 трлн м3). За даними «Газпрому» за станом на 01.01.1991 р., початкові ресурси газу країн пострадянського простору становили 250 трлн м3.

Загалом оцінки світових ресурсів газу зростають. Так, Геологічна служба США визначала початкові ресурси природного газу у світі на 01.01.1985 р. в 263 трлн м3 (в тому числі прогнозні ресурси — 119 трлн м3), на 01.01.1990 р. — в 297 трлн м3 (125 трлн м3), на 01.01.1993 р. — в 327 трлн м3 (132 трлн м3). До 1998 р. з надр добуто (накопичений видобуток) бл. 57,7 трлн м3 газу.

Понад 30 % світових початкових ресурсів природного газу припадає на частку країн пострадянського простору, приблизно 20 % — на країни Близького і Середнього Сходу, 10-17 % — на Північну Америку. Приблизно рівні початкові ресурси (понад 6 %) мають у своєму розпорядженні Африка і Латинська Америка. Початкові ресурси газу Південної, Південно-Східної і Центральної Азії та Далекого Сходу становлять 77,5 % світових. На Європу без країн пострадянського простору припадає 4-6 % світових початкових ресурсів природного газу, на Австралію і Океанію — бл. 1 %, на Антарктиду (прогнозні ресурси) — 1,4-2,2 %.

Запаси природного газу розвідані в 102 державах (табл.). Близько половини всіх доведених запасів природного газу припадає на країни, що розвиваються, приблизно 40 % — на країни з плановою і перехідною економікою і лише бл. 8 % — на індустріально розвинені країни. У країнах-членах ОПЕК концентрується 41 % запасів.

Доведені світові запаси газу на 2015 р. складали 187 трлн м. куб. Ресурсне забезпечення видобутку — 52, 8 років.

Табл. Доведені запаси природного газу на межі ХХ — XXI ст. (млрд м3) і забезпеченість видобутку запасами

Континенти, країни

Запаси доведені

Частка в
світі, %

Забезпеченість,
роки

Європа

6775,1

4,6

19

Австрія

24

0

17

Албанія

1,6

0

53

Білорусь

10r

0

50

Болгарія

6r

0

158

Велика Британія

760

0,5

8

Угорщина

90

0,1

19

Німеччина

347

0,2

15

Греція

8,5

0

121

Данія

110

0,1

12

Ірландія

20

0

8

Іспанія

17

0

85

Італія

300

0,2

15

Нідерланди

1785

1,2

22

Норвегія

1480

1

23

Польща

149

0,1

33

Румунія

397

0,3

19

Словаччина

15

0

50

Словенія

0

0

Україна

1136

0,8

62

Франція

21

0

5

Хорватія

37

0

20

Чехія

4

0

40

колишня Югославія

57

0

75

Азія (без Росії)

66907,6

45,6

112

Азербайджан

225r

0,2

38

Афганістан

100

0,1

500

Бангладеш

300

0,2

39

Бахрейн

142

0,1

14

Бруней

400

0,3

34

В'єтнам

170

0,1

113

Грузія

3,5r

0

70

Ізраїль

0,3

0

15

Індія

491

0,3

22

Індонезія

3900

2,7

44

Йорданія

5,7

0

19

Ірак

3107

2,1

723

Іран

22986

15,7

251

Ємен

480

0,3

40

Казахстан

1840

1,3

302

Катар

8490

5,8

493

Киргизстан

5,7

0

143

Китай

1199

0,8

50

Кувейт

1492

1

159

Малайзія

2462

1,7

49

М'янма

424

0,3

249

ОАЕ

5922

4

165

Оман

777

0,5

97

Пакистан

658

0,4

33

Росія

47500

32,4

83

Саудівська Аравія

5773

3,9

77

Сирія

238

0,2

54

Таджикистан

9,4

0

313

Таїланд

353

0,2

21

Тайвань

76

0,1

88

Туркменістан

2858

1,9

165

Туреччина

9

0

45

Узбекистан

1873

1,3

37

Філіппіни

99

0,1

17069

Японія

39

0

18

Африка

10138,3

6,9

50

Алжир

3931

2,7

30

Ангола

48

0

10

Бенін

1,2

0

Ґабон

34

0

13

Ґана

24

0

Дем. Респ. Конго

1

0

5

Екватор. Ґвінея

37

0

67

Ефіопія

25

0

Єгипет

814

0,6

47

Камерун

110

0,1

52

Конго

91

0,1

70

Кот-д'Івуар

30

0

55

Лівія

1310

0,9

105

Мадагаскар

2

0

Марокко

1,4

0

14

Мозамбік

57r

0

Намібія

85

0,1

Нігерія

3250

2,2

108

ПАР

23

0

12

Руанда

57

0

Сенегал

10r

0

100

Сомалі

5,7

0

Судан

85

0,1

Танзанія

28

0

Туніс

78

0,1

195

Америка

14582,4

9,9

14

Аргентина

683

0,5

20

Барбадос

0,1

0

Болівія

130

0,1

25

Бразилія

228

0,2

23

Венесуела

4050

2,8

81

Ґватемала

0,3

0

3

Еквадор

105

0,1

105

Канада

1840

1,3

10

Колумбія

226

0,2

24

Куба

1

0

10

Мексика

1796

1,2

39

Перу

198

0,1

158

США

4711

3,2

7

Тринідад і Тобаго

516

0,4

47

Чилі

98

0,1

26

Австр. і Ок.

788

0,5

21

Австралійський Союз

550

0,4

17

Нова Зеландія

68

0

12

П.-Нова Ґвінея

170

0,1

1417

Разом

146691,4

100

52

r — оцінка

По регіонах і країнах[ред. | ред. код]

Ресурси і запаси природного газу.JPG
Ресурси і запаси природного газу1.JPG
Ресурси і запаси природного газу2.JPG

У Росії доведені запаси газу розподіляються по економічних районах таким чином: на райони європейської частини країни припадає 4,9 трлн м3 (у тому числі на Поволзький — 5,9 %, Уральський — 2,3 %, Північний — 1,5 %, Північно-Кавказький — 0,6 %), Західного Сибіру — 36,8 трлн м3 (77,5 %), Східного Сибіру — 1,0 трлн м3, Далекого Сходу — 1,1 трлн м3, шельфу — 3,7 трлн м3. Найбільшими газовими родовищами є Уренгойське і Ямбурзьке. На п-ові Ямал на 25 родовищах розвідано 10,4 трлн м3 запасів. У акваторії Баренцового моря запаси газу понад 3 трлн м3.

У Туркменістані значна частина запасів приурочена до газових родовищ Даулетабад (доведені запаси на 01.01.1997 р. — 707 млрд м3) і Яшлар (764,1 млрд м3).

Близький і Середній Схід. Приблизно третя частина доведених світових запасів газу зосереджена в країнах Близького та Середнього Сходу (Іран, Катар, Абу-Дабі, Саудівська Аравія), що належать до нафтогазоносного басейну Перської затоки. У басейні відкрито 90 газових (у тому числі 11 морських) родовищ. Основна частина запасів газу приурочена до відкладів пермі та кайнозою. Значна частина нафтових покладів містить великі газові шапки. Характерна більш висока концентрація газу (понад 80 % запасів) на складчастому борту басейну (Месопотамський прогин). Тут продуктивні карбонатні відклади олігоцену нижнього міоцену (вапняки світи Асмарі), а також карбонатні відклади верхньокрейдової групи Бангестан. На платформному борту (східний край Аравійської плити) скупчення газу приурочені до пермських карбонатних порід (світа Хуфф), що залягають на глибині 2700-3500 м.

У Ірані переважна частина доведених запасів газу припадає на вільний газ; запаси попутного газу — приблизно 3,4 трлн м3.

У Катарі розташоване морське газове родовище Норт з доведеними запасами 6,76 трлн м3; геологічні запаси перевищують 10-12 трлн м3.

У Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) запаси газу виявлені в основному в Абу-Дабі, а також в еміратах Шарджа, Дубай і Расах-ель-Хайма.

У Саудівській Аравії, де природний газ ніколи не був цільовим об'єктом пошуків, третина його доведених запасів припадає на попутний газ родовища Гавар.

У Іраку бл. 70 % доведених запасів припадає на попутний газ, 20 % — на вільний, 10 % — на газ газових шапок. Основна частина запасів попутного газу містяться в нафтових родовищах Киркук, Айн-Залу, Бутма, Бай-Хассан (на півночі країни), а також в родовищах Румейла-Норт, Румейла-Саут і Зубейр (на півдні).

У Бахрейні початкові запаси газу нафтогазового родовища Авалі визначаються в 570 млрд м3.

У США прогнозні ресурси природного газу оцінюються Комітетом по газових ресурсах (US Potential Gas Committee) на 01.01.1999 р. в 25,36 трлн м3 (на 01.01.1997 м. — 26,06 трлн м3). Крім того, прогнозні ресурси газу вугільних родовищ складають, за оцінкою, 4 трлн м3. Ресурси природного газу знаходяться в основних газоносних регіонах: Мексиканської затоки — 7513,6 трлн м3; Аляска — 5484,5 трлн м3; басейни Скелястих гір — 4245 трлн м3; Західний Внутрішній НГБ (Мідконтинент) — 3455,4 трлн м3; Приатлантичний регіон — 2940,4 трлн м3; Тихоокеанський регіон — 1052,8 трлн м3.

У Канаді прогнозні ресурси газу провінції Альберта (Західно-Канадський НГБ) оцінюються Канадським комітетом по газу (Canadian Gas Potential Committee) в 3452,6 трлн м3. Значні перспективи зв'язуються зі східними акваторіями Канади; прогнозні ресурси природного газу в межах шельфу між Ньюфаундлендом і Новою Шотландією визначаються в 1415 трлн м3. У цих оцінках не враховуються ресурси важкодоступних районів і ресурси газу вугільних родовищ («unconventional resources»). Основна частина доведених запасів газу в Канаді зосереджена в Західно-Канадському НГБ, де виявлено 1621 газове родовище.

У Венесуелі початкові ресурси газу оцінюються в 12964 трлн м3. У венесуельській частині басейну Маракайбо (на північному заході країни) розвідані відносно великі запаси газу, але це на 90 % розчинений газ нафтових родовищ. Відкрито 4 газових родовища. Розчинений газ еоцен-міоценових відкладів родовищ зони Болівар жирний, із вмістом важких гомологів метану до 16 %. У Орінокському НГБ (на сході країни) міститься 35 % запасів газу. Відкрито 17 газових родовищ, в тому числі 14 — на акваторії.

У Алжирі основна продуктивність пов'язана з Алжиро-Лівійським НГБ. У західній частині басейну (газоносні западини Ахне і Тімімун) газові родовища переважно дрібні і середні. Доведені запаси газу западини Ахне (24 родовища) оцінюються в 267 трлн м3, западини Тімімун (17 родовищ) — в 290 трлн м3. Продуктивні силурійські і девонські пісковики, вапняки і доломіт, а також кембрій-ордовикські і нижньокам'яновугільні відклади на глибинах 900—2400 м. У північно-східній частині НГБ (нафтогазоносні області Тріасова, Гадамес і Іллізі) відкрито 47 газових родовищ. Продуктивні пісковики кембрію, ордовика, силуру-девону, карбону і тріасу. У Тріасової області (20 газових і газоконденсатних родовищ) найбільше значення мають піщані горизонти тріасу.

Газоконденсатне родовище Хассі-Р'Мель розташоване в центральній частині склепіння Тільремт. Продуктивні три горизонти пісковиків нижнього тріасу в інтервалі глибин 2100—2300 м. Початкові геологічні запаси газу — 2,8 трлн м3. В області Іллізі виявлено бл. 20 нафтогазових і 27 газових родовищ. Приблизно 85 % запасів газу Алжиру припадає на вільний газ газових родовищ і газових шапок нафтових родовищ; інший газ розчинений в нафті (г. ч. родовища Хассі-Мессауд). Основні газові родовища країни, крім Хассі-Р'Мель (в дужках — початкові запаси, що добуваються, трлн м3): Рурд-Нусс (372), Ста (218), Хассі-Туіль (195), Тін-Фуйє-Табанкорт (156), Ін-Аменас (155), Хамра (100), Ін-Сала (71) та ін.

У Нігерії, де досі пошуково-розвідувальні роботи були орієнтовані на нафту, реальні запаси газу можуть значно перевищувати існуючі оцінки. На сьогодні відомо бл. 25 родовищ газу. Переважна частина запасів — газ у газових шапках нафтових родовищ (бл. 70 %), а також газ, розчинений у нафті.

На країни Південної і Південно-Східної Азії припадає бл. 6 % світових доведених запасів газу. В Індонезії, за оцінками державної нафтової і газової компанії Pertamina, загальні запаси газу можуть досягати 7,56 трлн м3. Велика їх частина приурочена до Північно-Суматринського (19 газових родовищ), Центрально-Суматринського НГБ (12), Південно-Суматринського (33), Східно-Калімантанського (48), а також до Північно-Яванського (38 родовищ) НГБ. Всі НГБ пов'язані з крайовими і внутрішньоскладчастими прогинами, заповненими теригенно-карбонатними породами кайнозою потужністю до 10 км. Продуктивні піщані, карбонатні і вулканогенно-осадові відклади від еоцену до пліоцену включно, що залягають на глибинах від 0,1 до 4 км. У Західній Європі (3,1 % світових запасів) основні ресурси газу зосереджені в Центрально-Європейському НГБ, г. ч. в синеклізі Північного моря. Газоносні в основному відклади карбону, пермі і тріасу. Велика частина газових ресурсів пов'язана з південним бортом западини. Загалом виявлено 329 газових родовищ (у тому числі 109 — морських). Значний ареал газоносних зон пов'язаний з Англо-Голландським прогином (Англійська западина). Доведені запаси природного газу британського сектора Північного моря оцінюються в 699 трлн м3; основні газові родовища (трлн м3 газу): Леман (161), Британія (84,9), Індіфетіґейбл (48) і Кліппер (22,6). Запаси газоконденсатних родовищ Елджін і Франклін — 45 млн т конденсату і 48,4 трлн м3 газу. Норвезьке нафтогазове родовище Троль є найбільшим у Північному морі. Родовище розділене на дві структури: Троль-Іст і Троль-Вест. Доведені запаси покладу Троль-Іст — 1300 трлн м3 газу і 17 млн т конденсату. Нафтовий поклад Троль-Вест містить бл. 31 трлн м3 попутного газу.

В Україні Державним балансом на початок ХХІ ст. враховано бл. 290 родовищ природного газу. Більшість родовищ — комплексні. З них 79 — газові, 98 — газоконденсатні, 53 — нафтоконденсатні, газонафтові та нафтогазові — 11. Початкові сумарні ресурси природного газу складають бл. 6700 млрд м3.

Станом на 2017 р. розвіданих запасів газу в Україні при існуючих темпах видобутку — близько 20,5 млрд кубометрів газу на рік — вистачить на 22 роки. За даними, які навів голова правління «Надра України» Ярослав Климович "В Україні 402 родовища вуглеводнів … в промисловій розробці — 269. Державним балансом запасів корисних копалин України в 402 родовищах враховуються здобуті запаси природного газу в кількості 905,6 млрд кубометрів (видобуто 68,9 % всіх запасів) … Як показує досвід видобувних робіт в Україна, з цих запасів можна добути тільки половину (452,8 млрд кубометрів газу, — ред.), а це на 22 роки видобутку ".[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]