Ресурси і запаси стибію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ресурси і запаси стибію (рос. ресурсы и запасы сурьмы, англ. antimony (stibium) resources and reserves; нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Antimon).

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Виявлені ресурси стибію оцінені в 35 країнах світу і становлять 7,6 млн т, з яких понад 70 % припадає на п'ять країн: Китай — 42 %, Таджикистан — 10 %, Росію — 8 %, Болівію і Таїланд — по 6 %. Великі виявлені ресурси також є у ПАР, Мексиці, Киргизії і Австралії — 12 % сумарно.

Світові загальні і підтверджені запаси стибію в 21 країні світу на 01.01.1998 р. становили, відповідно, 5,8 і 4,3 млн т. Китай володіє 55 % загальних і 51 % підтверджених запасів стибію. При цьому з 2,23 млн т підтверджених запасів стибію в Китаї 0,9 млн т повністю готові до відпрацювання без додаткових геологічних досліджень. Друге місце за загальними запасами стибію належить Болівії (6,6 %), третє — Росії (6 %).

Дані по виробництву і запасам стибію станом на 2002—2003 рр., за американськими джерелами, наведені у табл.

Табл. Світове первинне виробництво, запаси (Reserves) і резервна база (Reserve base, t) стибію

Країни

Виробництво
(тис. т/рік)

Запаси (Reserves), тис. т

Резервна база (Reserve base), тис. т

2002

2003

США

-

-

80

90

Болівія

2,0

2,4e

310,0

320,0

Китай

118,0r

101,56

790,00

2400,00

Росія

5,0

4,5e

350,0

370,0

ПАР

5,65r

6,70

34,0

250,0

Таджикистан

2,0

1,5

50,0

150,0

Інші країни

2,0

2,0e

150,0

330,0

Світ у цілому

134,65r

118,66

1764,0

3910,0

е оцінка; r порівняльна оцінка Джерело: US Geological Survey Mineral Commodity Summaries January 2004.

Головні родовища стибію[ред. | ред. код]

Потреби промисловості в стибії задовольняються г. ч. за рахунок експлуатації родовищ двох геолого-промислових типів телетермального генетичного класу: субузгодженого (пласто- і плащеподібного) і січного (жильного). Комплексні родовища вулканогенного (і плутоногенного) класу як джерело стибію мають обмежене значення.

Забезпеченість стибієвої промисловості світу загальними і підтвердженими запасами металу, розрахована за максимальним рівнем його виробництва в концентратах у 1993—1997 рр. (з урахуванням 25%-них втрат при видобутку і збагаченні), становить, відповідно, 28 років і 21 рік, забезпеченість Китаю — 18 і 13 років, Болівії — 33 роки і 30 років, ПАР — 34 і 32 роки.

Стибій в Україні[ред. | ред. код]

В Україні золото-стибієві та ртутно-стибієві родовища і прояви є у Східно-Карпатській ртутній металогенічній області, що є частиною Карпатського металогенічного пояса. Золото-стибієвий прояв у 1999 р. також виявлено у Гірському Криму.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]