Перейти до вмісту

Ретиноїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ретиноїдні сполуки 1, 2, 3 покоління.

Ретиноїди — це клас хімічних сполук, які є природними похідними вітаміну А або хімічно споріднені з ним. Синтетичні ретиноїди використовуються в косметиці, клінічній дерматології та лікуванні деяких форм раку. [1]

Ретиноїди залучені у важливі функції організма, включаючи зір, [2] регуляцію проліферації та диференціації шкіри, ріст кісткової тканини, імунну функцію [3] та чоловічу фертильність. [4]

Біологія ретиноїдів складна, вони мають добре доведену ефективність у лікуванні станів, від гострого промієлоцитарного лейкозу до акне та фотостаріння. [5] З іншого боку, ретиноїди можуть викликати метаболічну дисфункцію та, принаймні в деяких формах, бути канцерогеном. [6] [7]

Класифікація

[ред. | ред. код]

Ретиноїди поділяються на чотири покоління на основі їх молекулярної структури та селективності. [8]

Покоління опис Сполуки
Перше покоління Ізомери та природні сполуки ретинол, ретиналь, третиноїн (ретиноєва кислота), ізотретиноїн та алітретиноїн
Друге покоління Синтетичні аналоги, розроблені для перорального застосування. Місцево доступних препаратів другого покоління ретиноїдів немає. етретинат і його метаболіт ацитретин
Третє покоління Похідні ретиноїдної бензойної кислоти адапален, бексаротен і тазаротен
Четверте покоління Місцевий ретиноїд із селективністю до рецептора RAR, розташованого в епідермісі. Трифаротин, селетиноїд G

Структура

[ред. | ред. код]

Структура гідрофобної молекули ретиноїду складається з циклічної кінцевої групи, полієнового бічного ланцюга та полярної кінцевої групи. Кон’югована система, утворена чергуванням подвійних зв’язків C=C у бічному ланцюзі полієну, що відповідає за колір ретиноїдів (як правило, жовтий, оранжевий або червоний). Отже, багато ретиноїдів є хромофорами. Чергування бічних ланцюгів і кінцевих груп створює різні класи ретиноїдів.

Ретиноїди першого покоління виробляються в організмі природним шляхом і взаємодіють зі своїми звичайними біологічними контрагентами, такими як ретинолзв’язуючий білок 4 для ретинолу, ретиноїдні рецептори для повністю транс-ретиноєвої кислоти або 9-цис-ретиноєвої кислоти. [9] Біологічний шлях 13-цис-ретиноєвої кислоти невідомий, але, здається, він діє як фактор росту. [10]

Ретиноїди другого покоління мають змішаний ефект і взаємодіють головним чином із сигнальними шляхами в шкірі. [11] 

Ретиноїди третього покоління мають вузьку біологічну роль через їх обмежену структуру: адапален імітує ефекти ізотретиноїну, [12] бексаротен зв’язує лише рецептори ретиноїду X, а тазаротен зв’язує бета-форми рецепторів ретиноєвої кислоти та гамма-рецептори ретиноєвої кислоти. [13]

Єдиний ретиноїд четвертого покоління, трифаротен, вибірково зв’язується з рецептором RAR-y. Він був схвалений для використання в США в 2019 році. [14]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Основним джерелом ретиноїдів у раціоні людини є рослинні пігменти, такі як каротини та ретинілові ефіри тваринного походження. [15] Ретинілові ефіри транспортуються хіломікронним шляхом до печінки або жирової тканини, тоді як ретинол або каротини транспортуються з ентероцитів у печінку й перетворюються на ретинілові ефіри LRAT для зберігання. [16] Більшість синтетичних ретиноїдів всмоктуються при пероральному прийомі, тоді як місцеві ретиноїди не можуть дифундувати через непошкоджений шкірний бар’єр. [12]

Усі класи ретиноїдів зв’язуються з багатьма білками. Природні ретиноїди, такі як ретинол і ретинілові ефіри, зв’язуються з білками-носіями, такими як RBP4, хіломікрони та ЛПДНЩ, тоді як синтетичні ретиноїди, ймовірно, зв’язуються з цими та іншими білками. [17] Ретиноїди першого покоління швидко метаболізуються ферментами цитохрому р450, як правило, родини Cyp26. [18] Ретиноїди наступного покоління стійкі до метаболізму Cyp26 і залишаються в організмі набагато довше.

Використання

[ред. | ред. код]

Звичайні захворювання шкіри, які лікуються місцевими ретиноїдами, включають акне, псоріаз [19] [20] і ефекти фотостаріння. [21] [22] Крім того, ретиноїди використовуються для лікування деяких рідкісних захворювань шкіри, включаючи дискоїдний вовчак [23] і фунгоїдний мікоз. [24] У Японії ізотретиноїн можна використовувати для лікування нейробластоми [25], але він не схвалений в інших країнах через відсутність узгодженості в дослідженнях його ефективності. [26] Пероральні ретиноїди токсичні, вимагають постійного клінічного контролю, і схвалені для кількох захворювань, для яких зазначена токсичність є парадоксально корисною, включаючи гострий промієлоцитарний лейкоз, Т-клітинну лімфому шкіри та гетеротопну осифікацію. [27]

Токсичність

[ред. | ред. код]

Токсичні ефекти ретиноїдів виникають як при короткотривалому, так і при довготривалому прийомі, залежно від того, який ретиноїд розглядається. Специфічна токсичність пов'язана з механізмом дії, а також експозицією. Медичною ознакою хронічного або гострого отруєння ретинолом є гіпервітаміноз А, який включає наявність хворобливих чутливих набряків на довгих кістках. Також можуть виникати анорексія, ураження шкіри, випадання волосся, гепатоспленомегалія, набряк сосочка очного дна, кровотечі, загальне нездужання, псевдопухлина головного мозку та смерть. [28] Подібні ефекти спостерігаються з іншими ретиноїдами, за винятком 13-цис-ретиноєвої кислоти та її похідних, таких як адапален.

Ретиноїди провокують швидке підвищення циркулюючих тригліцеридів, що призводить до гіпертригліцеридемії, а також холестерину, що призводить до гіперхолестеринемії. [29] Також показано, що ретиноїди погіршують багато метаболічних захворювань, таких як діабет і застійна серцева недостатність. Масштабні рандомізовані контрольовані клінічні випробування переконливо показали, що вітамін А, ретинол та інші ретиноїди підвищують смертність і рівень раку. [30] [31] На додаток до шкідливих ефектів, спільних з іншими ретиноїдами, бексаротен викликає важкий гіпотиреоз. [32]

Комітет з оцінки ризиків у сфері фармаконагляду (PRAC) на основі свого огляду підтвердив, що прийом пероральних ретиноїдів під час вагітності може мати шкідливий вплив на дитину, оскільки вони можуть спричинити пороки ЦНС, черепно-лицевої, серцево-судинної системи та інші. [33] [34] Застосування ацитретину, алітретиноїну та ізотретиноїну слід заборонити жінкам дітородного віку, якщо вони не вживають заходів для запобігання вагітності. [35] Також слід виключити використання місцевих ретиноїдів під час вагітності та жінкам, які планують вагітність.

Багато лосьйонів "від розтяжок", містять ретинол, який є небезпечним інгредієнтом для вагітних жінок. [36] [37] Асоціація Американської академії дерматології (AAD) рекомендує вагітним жінкам проконсультуватися з лікарем, перш ніж спробувати будь-які лосьйони або масла для профілактики розтяжок. [38]

Дивіться також

[ред. | ред. код]
  • Гіпервітаміноз А

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Motamedi, Melika; Chehade, Ahmad; Sanghera, Ravina; Grewal, Parbeer (2022). A Clinician's Guide to Topical Retinoids. Journal of Cutaneous Medicine and Surgery. 26 (1): 71—78. doi:10.1177/12034754211035091. ISSN 1203-4754. PMC 8750127. PMID 34292058. Процитовано 30 Dec 2024.
  2. ↑ Kiser PD, Golczak M, Palczewski K (January 2014). Chemistry of the retinoid (visual) cycle. Chemical Reviews. 114 (1): 194—232. doi:10.1021/cr400107q. PMC 3858459. PMID 23905688.публікація знаходиться у відкритому доступі
  3. ↑ Hall JA, Grainger JR, Spencer SP, Belkaid Y (July 2011). The role of retinoic acid in tolerance and immunity. Immunity. 35 (1): 13—22. doi:10.1016/j.immuni.2011.07.002. PMC 3418663. PMID 21777796.
  4. ↑ Topping T, Griswold MD (28 квітня 2022). Global Deletion of ALDH1A1 and ALDH1A2 Genes Does Not Affect Viability but Blocks Spermatogenesis. Frontiers in Endocrinology. 13: 871225. doi:10.3389/fendo.2022.871225. PMC 9097449. PMID 35574006.
  5. ↑ Nagai, Yuya; Ambinder, Alexander J. (Jul 8, 2023). The Promise of Retinoids in the Treatment of Cancer: Neither Burnt Out Nor Fading Away. Cancers. 15 (14): 3535. doi:10.3390/cancers15143535. ISSN 2072-6694. PMC 10377082. PMID 37509198.
  6. ↑ Esposito M, Amory JK, Kang Y (September 2024). The pathogenic role of retinoid nuclear receptor signaling in cancer and metabolic syndromes. The Journal of Experimental Medicine. 221 (9): e20240519. doi:10.1084/jem.20240519. PMC 11318670. PMID 39133222.
  7. ↑ Goodman GE, Thornquist MD, Balmes J, Cullen MR, Meyskens FL, Omenn GS, Valanis B, Williams JH (December 2004). The Beta-Carotene and Retinol Efficacy Trial: incidence of lung cancer and cardiovascular disease mortality during 6-year follow-up after stopping beta-carotene and retinol supplements. Journal of the National Cancer Institute. 96 (23): 1743—1750. doi:10.1093/jnci/djh320. PMID 15572756.
  8. ↑ Motamedi M, Chehade A, Sanghera R, Grewal P (22 липня 2021). A Clinician's Guide to Topical Retinoids. Journal of Cutaneous Medicine and Surgery. SAGE Publications. 26 (1): 71—78. doi:10.1177/12034754211035091. PMC 8750127. PMID 34292058.
  9. ↑ Duester G (September 2008). Retinoic acid synthesis and signaling during early organogenesis. Cell. 134 (6): 921—931. doi:10.1016/j.cell.2008.09.002. PMC 2632951. PMID 18805086.
  10. ↑ Brzezinski P, Borowska K, Chiriac A, Smigielski J (July 2017). Adverse effects of isotretinoin: A large, retrospective review. Dermatologic Therapy. 30 (4): e12483. doi:10.1111/dth.12483. PMID 28295859.
  11. ↑ Soriatane (Acitretin): Side Effects, Uses, Dosage, Interactions, Warnings. RxList. 2 грудня 2013. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 30 серпня 2024.
  12. ↑ а б Mukherjee S, Date A, Patravale V, Korting HC, Roeder A, Weindl G (2006). Retinoids in the treatment of skin aging: an overview of clinical efficacy and safety. Clinical Interventions in Aging. 1 (4): 327—348. doi:10.2147/ciia.2006.1.4.327. PMC 2699641. PMID 18046911.
  13. ↑ Duvic M, Nagpal S, Asano AT, Chandraratna RA (August 1997). Molecular mechanisms of tazarotene action in psoriasis. Journal of the American Academy of Dermatology. 37 (2): S18—S24. doi:10.1016/s0190-9622(97)80396-9. ISSN 0190-9622.
  14. ↑ Drug Approval Package: Aklief. US Food and Drug Administration. 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 31 грудня 2021.
  15. ↑ Hall JA, Grainger JR, Spencer SP, Belkaid Y (July 2011). The role of retinoic acid in tolerance and immunity. Immunity. 35 (1): 13—22. doi:10.1016/j.immuni.2011.07.002. PMC 3418663. PMID 21777796.
  16. ↑ Burri BJ, Clifford AJ (October 2004). Carotenoid and retinoid metabolism: insights from isotope studies. Archives of Biochemistry and Biophysics. Highlight issue on Carotenoids. 430 (1): 110—119. doi:10.1016/j.abb.2004.04.028. PMID 15325918.
  17. ↑ Burri BJ, Clifford AJ (October 2004). Carotenoid and retinoid metabolism: insights from isotope studies. Archives of Biochemistry and Biophysics. Highlight issue on Carotenoids. 430 (1): 110—119. doi:10.1016/j.abb.2004.04.028. PMID 15325918.
  18. ↑ Esposito M, Amory JK, Kang Y (September 2024). The pathogenic role of retinoid nuclear receptor signaling in cancer and metabolic syndromes. The Journal of Experimental Medicine. 221 (9). doi:10.1084/jem.20240519. PMC 11318670. PMID 39133222.
  19. ↑ Systemic medications: Soriatane (acitretin). National Psoriasis Foundation. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 16 березня 2018.
  20. ↑ Psoriasis - Diagnosis and treatment. Mayo Clinic. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 16 березня 2018.
  21. ↑ Mukherjee S, Date A, Patravale V, Korting HC, Roeder A, Weindl G (2006). Retinoids in the treatment of skin aging: an overview of clinical efficacy and safety. Clinical Interventions in Aging. 1 (4): 327—348. doi:10.2147/ciia.2006.1.4.327. PMC 2699641. PMID 18046911.
  22. ↑ Kafi R, Kwak HS, Schumacher WE, Cho S, Hanft VN, Hamilton TA, King AL, Neal JD, Varani J, Fisher GJ, Voorhees JJ, Kang S (May 2007). Improvement of naturally aged skin with vitamin A (retinol). Archives of Dermatology. 143 (5): 606—612. doi:10.1001/archderm.143.5.606. PMID 17515510.
  23. ↑ Laosakul K, Chiewchanvit S, Chuamanochan M, Tovanabutra N (April 2022). Acitretin treatment in antimalarial-refractory/intolerant discoid lupus erythematosus: A prospective, open-label, uncontrolled study. Lupus. 31 (5): 575—581. doi:10.1177/09612033221086878. PMID 35306922.
  24. ↑ Panchal MR, Scarisbrick JJ (3 лютого 2015). The utility of bexarotene in mycosis fungoides and Sézary syndrome. OncoTargets and Therapy. 8: 367—373. doi:10.2147/OTT.S61308. PMC 4322887. PMID 25678803.
  25. ↑ Makimoto A, Fujisaki H, Matsumoto K, Takahashi Y, Cho Y, Morikawa Y, Yuza Y, Tajiri T, Iehara T (January 2024). Retinoid Therapy for Neuroblastoma: Historical Overview, Regulatory Challenges, and Prospects. Cancers. 16 (3): 544. doi:10.3390/cancers16030544. PMC 10854948. PMID 38339295.
  26. ↑ Makimoto A, Fujisaki H, Matsumoto K, Takahashi Y, Cho Y, Morikawa Y, Yuza Y, Tajiri T, Iehara T (January 2024). Retinoid Therapy for Neuroblastoma: Historical Overview, Regulatory Challenges, and Prospects. Cancers. 16 (3): 544. doi:10.3390/cancers16030544. PMC 10854948. PMID 38339295.
  27. ↑ Esposito M, Amory JK, Kang Y (September 2024). The pathogenic role of retinoid nuclear receptor signaling in cancer and metabolic syndromes. The Journal of Experimental Medicine. 221 (9). doi:10.1084/jem.20240519. PMC 11318670. PMID 39133222.
  28. ↑ Vitamin A Toxicity. StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls. 2024. PMID 30422511. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  29. ↑ Esposito M, Amory JK, Kang Y (September 2024). The pathogenic role of retinoid nuclear receptor signaling in cancer and metabolic syndromes. The Journal of Experimental Medicine. 221 (9). doi:10.1084/jem.20240519. PMC 11318670. PMID 39133222.
  30. ↑ Goodman GE, Thornquist MD, Balmes J, Cullen MR, Meyskens FL, Omenn GS, Valanis B, Williams JH (December 2004). The Beta-Carotene and Retinol Efficacy Trial: incidence of lung cancer and cardiovascular disease mortality during 6-year follow-up after stopping beta-carotene and retinol supplements. Journal of the National Cancer Institute. 96 (23): 1743—1750. doi:10.1093/jnci/djh320. PMID 15572756.
  31. ↑ Alpha-Tocopherol BC (April 1994). The effect of vitamin E and beta carotene on the incidence of lung cancer and other cancers in male smokers. The New England Journal of Medicine. 330 (15): 1029—1035. doi:10.1056/NEJM199404143301501. PMID 8127329.
  32. ↑ Sherman SI (March 2003). Etiology, diagnosis, and treatment recommendations for central hypothyroidism associated with bexarotene therapy for cutaneous T-cell lymphoma. Clinical Lymphoma. 3 (4): 249—252. doi:10.3816/CLM.2003.n.006. PMID 12672276.
  33. ↑ PRAC recommends updating measures for pregnancy prevention during retinoid use (PDF). European Medicines Agency. Процитовано 10 жовтня 2023.
  34. ↑ PRAC Seeks New Pregnancy Prevention Measures For Retinoids. Medscape. Процитовано 10 жовтня 2023.
  35. ↑ Medicines and Healthcare products Regulatory Agency. Oral retinoid medicines: revised and simplified pregnancy prevention educational materials for healthcare professionals and women. GOV.UK. Процитовано 10 жовтня 2023.
  36. ↑ Skincare Ingredients To Avoid During Pregnancy (+ List Of Harmful Chemicals In Beauty Products). Little Baby Gear. 20 грудня 2022. Процитовано 10 жовтня 2023.
  37. ↑ Is Vitamin A, Retinyl Palmitate and Retinol Safe for Pregnant Women?. Metrin Skincare. 26 травня 2022. Процитовано 10 жовтня 2023.
  38. ↑ Pregnancy-Safe Skin Care Guide: Ingredients to Avoid. What To Expect. Процитовано 10 жовтня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ретиноїд&oldid=45198266