Рефреймінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рефре́ймінг (від англ. frame — рамка) — термін, який широко використовується в НЛП для опису процедур переосмислення та перелаштування механізмів сприйняття, мислення, поведінки з метою позбутися від невдалих (можливо, навіть патогенних) психічних шаблонів.

Рамка навколо малюнка є вдалою метафорою, що дозволяє зрозуміти суть механізму рефреймінга. Залежно від того, що потрапляє в рамку, змінюється й інформація про вміст картини, а отже, й сприйняття того, що на ній зображене.

Слово «рефреймінг» є іменником, що походить від дієслова «reframe», що означає «вставитии в нову рамку (ту ж картину)», «вставити в ту саму рамку (нову картину)», «по новому сформулювати».

Багато метафор, казок, анекдотів можна розглядати як приклади з рефреймінгу, де події розміщують в певній «рамці».

Теорія[ред. | ред. код]

Технологія рефреймінгу була Розроблена Річардом Бендлером та Джоном Гріндером в 80-х рр. XX століття в результаті їх ретельного та систематичного спостереження за роботою Мілтона Еріксона та інших психотерапевтів.

Прибічники НЛП описують рефреймінг як принцип, згідно з яким «в будь-якій ситуації є позитивний ресурс», але його потрібно побачити і постаратись використати. Рефреймінг на їхню думку — це зміна контексту або цінності явища, що розглядається.

Види рефреймінгу[ред. | ред. код]

Традиційно розрізняють два основних види рефреймінгу: рефреймінг контексту та рефреймінг змісту.

  • Рефреймінг контексту: в різних ситуаціях одна й та ж поведінка може бути як корисною, так і шкідливою. В даному випадку якщо змінити контекст повідомлення, то змінюється і підхід до його змісту.
  • Рефреймінг змісту: полягає в тому, щоб змінити цінність самого повідомлення. Наприклад, якщо людина бреше, значить в неї є хоч яка-небудь мета. Рефреймінг змісту направлений перш за все на зміну сприйняття об'єкта, що для суб'єкта проявляється в зміщенні смислових акцентів та призводить до виникнення нових відчуттів. Психологи радять спочатку поставити собі кілька запитань:
    • Що позитивного може дати ця ситуація?
    • Яку вигоду для себе я зможу отримати?
    • Які життєві уроки я можу засвоїти?

Є ще один простий метод, який пропонує рефреймінг змісту. Потрібно подумки замінити слово «проблема» на слово «завдання». Адже проблема тисне на тебе, загрожує, а завдання необхідно вирішити, це не трагедія. Якщо ж «завдання» змінити на «мета», то уже з’являється дедлайн і покроковий план її досягнення.

Література[ред. | ред. код]

  • (англ.) Bandler, Richard Reframing: NLP And The Transformation Of Meaning 1983.
  • (рос.) Ричард Бендлер, Джон Гриндер. Рефрейминг: ориентация личности с помощью речевых стратегий. — Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. — 256 с. ISBN 5-87224-072-1
  • (рос.) Ли Дж. Болмэн и Терренс Е. Дил. Рефрейминг организаций. Артистизм, выбор и лидерство. 2005, Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге. — 496 с. ISBN 5-315-00035-4
  • (рос.) НЛП-рефрейминг. Как изменить реальность в свою пользу. Серия: Разумная психология. Издательство: Вектор, 2006. — 160 с. ISBN 5-9684-0515-5