Речица (гміна Ульгівок)
| Село | |
|---|---|
| Речица пол. Rzeczyca | |
| Координати 50°26′59″ пн. ш. 23°44′46″ сх. д. / 50.44972222° пн. ш. 23.74611111° сх. д. | |
| Країна | Польща |
| Воєводство | Люблінське воєводство |
| Повіт | Томашівський повіт |
| Гміна | Ульгівок |
| Населення | 209 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 84 |
| Поштовий індекс | 22-678 |
| Автомобільний код | LTM |
| SIMC | 0904500 |
| OSM | ↑2691013 ·R (Гміна Ульгівок) |
  Речица Речица (Польща)  Речица Речица (Люблінське воєводство) | |
 | |
Речица (пол. Rzeczyca; укр. Річиця) — село в Польщі, у гміні Ульгівок Томашівського повіту Люблінського воєводства[2]. Населення — 209 осіб (2011[1]).
Понад 100 років Річиця була прикордонним селом Австро-Угорщини.
Станом на 1.01.1939 в селі проживало 2540 осіб, з них 2200 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів, 10 поляків, 50 польських колоністів міжвоєнного періоду, 190 євреїв[3]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до гміни Тарношин Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки.
Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі[4]. У 1945 році, вже за радянської окупації, мешканці села зверталися до влади з проханням відкрити українську школу, проте отрималу відмову з огляду на неможливість добиратися до поселення через діяльність українського збройного підпілля[5]. 16-30 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Річиці на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 522 українців[4]. У селі залишилося 55 поляків[4].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 106 | 23 | 65 | 18 |
| Жінки | 103 | 19 | 60 | 24 |
| Разом | 209 | 42 | 125 | 42 |
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 10 листопада 2018.
- ↑ Мапа гміни Ульгувек з описом сіл
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 65.
- ↑ а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 423. (пол.)
- ↑ Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 128.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Адміністративний центр: Ульгівок | ||
| Села |  | |
| Поселення | Вандзін • Василів • Гай • Губінек-Колонія • Дембіна-Осада • Жерніки-Колонія • Захаєк • Кант • Кореа • Корчмін-Осада • Кшевіця • Магдаленка • Могила • Острів • Під Бродом • Підлипи • Подльодув • Посадув • Прим'ярки • Реплін-Колонія • Реплін-Осада • Рехулувка • Речица-Колонія • Ринок • Сидорівка • Сушек • Турина • Ульгівок-Колонія • Щеп'ятин-Осада | |
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |