Речиця (Гомельська область)

	місто Речиця; біл. Рэчыца
Транслітерація назви	Rečyca
Герб Речиціd	Прапор Речиціd
Основні дані
	532)_region:BY_ 52°22′21″ пн. ш. 30°23′17″ сх. д. / 52.3724° пн. ш. 30.38796° сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Гомельська
Район	Речицький
Перша згадка	1213
Магдебурзьке право	1511
Населення	65 532 (2004)
Площа	29,4 км²
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	247500
Телефонний код	+375-2340
Висота	128 м
Водний об'єкт	Дніпро
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	254 км
	Місцева влада
Вебсторінка	rechitsa.by
	Речиця
	Речиця Речиця (Гомельська область)
	Речиця у Вікісховищі

Ре́чиця (або Рі́чиця^[2]^[3], біл. Рэчыца) — місто в Білорусі, центр району, Гомельської області. Населення — 65 532 осіб.

Етимологія

Назва міста походить від руського слова «Рѣчиця»^[4], що означає річка. Місто розташоване на правому березі Дніпра.

У «Списку руських міст далеких та близьких» з першого Новгородського літопису (середина XV століття) згадується як місто «Рѣчиця», що відноситься Київських городів^[5]. У тому ж «Списку» четвертого Новгородського літопису записана як «Речица»^[6], а Воскресенському літописі — як «Рѣчица»^[7].

Промисловість

У місті розташовані метизний, кераміко-трубний, гідролізно-дріжджовий, олії та сухого молока, виноробний заводи, броварня ВАТ «Річицяпиво», а також підприємства деревообробної, харчової, легкої промисловості, міська судноверф. Поблизу міста — велике родовище нафти.^{[джерело?]}

Історія

Уперше про місто пом'янули в 1213 році в Густинському літописі, у Новгородському літописі згадується лише в 1214 році, коли місто захопили війська Мстислава Удатного У XII—XIII століттях мешкали київські й чернігівські князі. Наприкінці XIV ст. містом правив великий литовський князь Вітовт, який сприяв збудуванню зміцненого замку «із соснового дерева». Замок простояв понад 200 років, але 1654 року був спалений козаками Золотаренка. Одним з перших у Білорусі в 1511 році місто отримало магдебурзьке право. Під час повстання під проводом Северина Наливайка повстанці взяли місто. З міста на початку 1596 року С. Наливайко написав лист до короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ Вази, у якому виклав свої вимоги до влади.^[8]^[9] З 1986 року Речиця перебуває на забрудненій радіонуклідами території після аварії на ЧАЕС.

Релігія

У місті дві церкви, костел.

Міста-побратими

Галерея

Гравюра за рисунком К. Ейгерда (1648).
Жіноча гімназія (1914).
Залізничний вокзал.
Городище і сучасний міський парк
Набережна Дніпра, вдалині костел і собор
Костел
Успенська церква («собор»)
Каплиця святої Єфросиниї
Центр міста
Типовий будинок
Пляж на Дніпрі

Річиця. Панорама Набережної.

Відомі люди

Силуян Мужиловський — український військовий діяч і дипломат часів Хмельниччини; напередодні Національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 року був писарем у Речиці.

Уродженці

Маврици Полонський (1780—1836) — польський і білоруський церковний діяч, священик-єзуїт, педагог
Герман Ізраїль Григорович (1910—1974) — білоруський музичний педагог.
Копелян Юхим Захарович (1912—1975) — радянський російський актор театру і кіно
Буряківський Юрій Олександрович (1914—1973) — український письменник, драматург.
Іванешко Євген Костянтинович (1936—2013) — білоруський художник, графік.
Ісаєнко Дмитро Валерійович (1967) — український будівельник.

Старости

Докладніше: Речицьке староство

Див. також

Ять

Примітки

↑ GeoNames — 2005.
d:Track:Q830106
↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень : Фрейтаг і Берндт, 1918.
↑ Феденко П. Amor patriae (Любов до Батьківщини). — Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1962. — С. 228—234.
↑ Новгородская лѣтопись по Синодальному харатейному списку. — Санкт-Петербург: Издание Археографической коммиссии, 1888. — С. 447. (слов.)
↑ А се имена всѣм градом Рускым, далним и ближним // Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград, 1950. — С. 475—477. (слов.)
↑ А се имена всимъ градомъ Рускымь, далнимъ и ближнимь // Полное собрание русских летописей. — Т. IV. — Новгородская четвертая летопись. (Часть 1). — Москва, 2000. — С. 623—624. (слов.)
↑ "А се имена градомъ всѣмъ Русскымъ, далнимъ и ближнимъ // Полное собрание русских летописей. — Т. VII. Летопись по Воскресенскому списку. — Санкт-Петербург, 1856. — С. 240—241 (слов.)
↑ Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/3, zeszyt 94. — S. 491. (слов.)
↑ В. М. Лебедєва. Гомельська область // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ГАРАДЫ-ПАБРАЦІМЫ. rechitsa.by (by) . 3 вересня 2018. Процитовано 13 січня 2023.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Речиця (Гомельська область)

п о р Найбільші міста Білорусі [Оцінка 2016 року.]
	№	Назва	Область	Населення	№	Назва	Область	Населення
Мінськ Гомель	1	Мінськ	Мінська	1 959 781	11	Орша	Вітебська	116 552	Могильов Вітебськ
	2	Гомель	Гомельська	521 452	12	Мозир	Гомельська	112 003
	3	Могильов	Могильовська	378 077	13	Солігорськ	Мінська	106 503
	4	Вітебськ	Вітебська	368 574	14	Новополоцьк	Вітебська	102 394
	5	Гродно	Гродненська	365 610	15	Ліда	Гродненська	100 443
	6	Берестя	Берестейська	340 141	16	Молодечно	Мінська	94 922
	7	Бобруйськ	Могильовська	217 975	17	Полоцьк	Вітебська	85 078
	8	Барановичі	Берестейська	179 122	18	Жлобин	Гомельська	75 956
	9	Борисов	Мінська	143 919	19	Світлогорськ	Гомельська	69 011
	10	Пінськ	Берестейська	138 415	20	Речиця	Гомельська	66 172

Computer code

Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q65269343_citetype_Q6423319_citetype_Q5227240"_data-entity-id="Q830106">GeoNames<span_class="wef_low_priority_links">_—_2005.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q830106]]</div>-1] GeoNames — 2005.
d:Track:Q830106

[2] Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень : Фрейтаг і Берндт, 1918.

[3] Феденко П. Amor patriae (Любов до Батьківщини). — Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1962. — С. 228—234.

[4] Новгородская лѣтопись по Синодальному харатейному списку. — Санкт-Петербург: Издание Археографической коммиссии, 1888. — С. 447. (слов.)

[5] А се имена всѣм градом Рускым, далним и ближним // Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград, 1950. — С. 475—477. (слов.)

[6] А се имена всимъ градомъ Рускымь, далнимъ и ближнимь // Полное собрание русских летописей. — Т. IV. — Новгородская четвертая летопись. (Часть 1). — Москва, 2000. — С. 623—624. (слов.)

[7] "А се имена градомъ всѣмъ Русскымъ, далнимъ и ближнимъ // Полное собрание русских летописей. — Т. VII. Летопись по Воскресенскому списку. — Санкт-Петербург, 1856. — С. 240—241 (слов.)

[8] Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/3, zeszyt 94. — S. 491. (слов.)

[9] В. М. Лебедєва. Гомельська область // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.

[:0-10] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ГАРАДЫ-ПАБРАЦІМЫ. rechitsa.by (by) . 3 вересня 2018. Процитовано 13 січня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

Географія та географічні карти	GeoNames · OpenStreetMap · Who's on First
Словники та енциклопедії	Электронная еврейская энциклопедия · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN
Нормативний контроль	BNF: 16999572t · FAST: 1249993 · Freebase: /m/025sj6l · GND: 7662978-8 · J9U: 987007567220605171 · LCCN: n88019040 · NKC: ge1124034 · NLI: 001018221 · SUDOC: 174601204 · VIAF: 129106630

п о р Гомельська область
Райони:	Брагінський • Буда-Кошельовський • Вітківський • Гомельський • Добруський • Єльський • Житковицький • Жлобинський • Калинковицький • Корм'янський • Лельчицький • Лоєвський • Мозирський • Наровлянський • Октябрський • Петриковський • Речицький • Рогачовський • Світлогорський • Хойницький • Чечерський
Міста обласного значення:	Гомель • Добруш • Жлобин • Калинковичі • Мозир • Речиця • Рогачов • Світлогорськ
Міста районного значення:	Буда-Кошельово • Василевичі • Вітка • Єльськ • Житковичі • Наровля • Петриков • Турів • Хойники • Чечерськ
Селища міського типу:	Бєлицьк • Більшовик • Брагін • Заріччя • Комарин • Копаткевичі • Корма • Костюковка • Лельчиці • Лоєв • Озаричі • Октябрський • Паричі • Сосновий Бор • Стрешин • Уваровичі • Тереховка

п о р Населені пункти Речицького району
Міста	Речиця
Села	Абрамівка • ...

п о р Міста і селища на Дніпрі (від джерела до гирла)
Росія	Бочарово¹ • Верхньодніпровський • Дорогобуж • Смоленськ
Білорусь	Дубровно • Орша • Копись • Шклов • Могильов • Бихів • Рогачов • Жлобин • Стрешин • Речиця • Лоєв • Комарин²
Україна	Радуль • Любеч • Вишгород • Київ • Козин • Українка • Ржищів • Канів • Черкаси • Градизьк • Світловодськ • Кременчук • Горішні Плавні • Верхньодніпровськ • Кам'янське • Дніпро • Запоріжжя • Василівка • Дніпрорудне • Марганець • Енергодар • Нікополь • Кам'янка-Дніпровська • Нововоронцовка • Велика Лепетиха • Горностаївка • Берислав • Каховка • Таврійськ • Нова Каховка • Козацьке • Дніпряни • Олешки • Антонівка • Херсон • Гола Пристань • Очаків³
1. Бочарово — село біля витоку ріки. 2. Комарин розташований нижче Любеча: від Лоєва до гирла р.Прип'ять Дніпро тече по кордону. 3. Очаків — порт на Дніпровському лимані.