Перейти до вмісту

Речиця (Гомельська область)

Координати: 532)_region:BY_ 52°22′21″ пн. ш. 30°23′17″ сх. д. / 52.3724° пн. ш. 30.38796° сх. д. / 52.3724; 30.38796
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

місто Речиця
біл. Рэчыца

Транслітерація назви Rečyca Редагувати інформацію у Вікіданих
Герб Речиціd Редагувати інформацію у Вікіданих Прапор Речиціd Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
532)_region:BY_ 52°22′21″ пн. ш. 30°23′17″ сх. д. / 52.3724° пн. ш. 30.38796° сх. д. / 52.3724; 30.38796
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська
Район Речицький
Перша згадка 1213
Магдебурзьке право 1511
Населення 65 532 (2004)
Площа 29,4 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 247500 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код +375-2340
Висота 128 м[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Водний об'єкт Дніпро Редагувати інформацію у Вікіданих
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 254 км
Місцева влада
Вебсторінка rechitsa.by
Речиця. Карта розташування: Білорусь
Речиця
Речиця
Речиця. Карта розташування: Гомельська область
Речиця
Речиця
Речиця (Гомельська область)
Мапа

CMNS: Речиця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ре́чиця (або Рі́чиця[2][3], біл. Рэчыца) — місто в Білорусі, центр району, Гомельської області. Населення — 65 532 осіб.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва міста походить від руського слова «Рѣчиця»[4], що означає річка. Місто розташоване на правому березі Дніпра.

У «Списку руських міст далеких та близьких» з першого Новгородського літопису (середина XV століття) згадується як місто «Рѣчиця», що відноситься Київських городів[5]. У тому ж «Списку» четвертого Новгородського літопису записана як «Речица»[6], а Воскресенському літописі — як «Рѣчица»[7].

Промисловість

[ред. | ред. код]

У місті розташовані метизний, кераміко-трубний, гідролізно-дріжджовий, олії та сухого молока, виноробний заводи, броварня ВАТ «Річицяпиво», а також підприємства деревообробної, харчової, легкої промисловості, міська судноверф. Поблизу міста — велике родовище нафти.[джерело?]

Історія

[ред. | ред. код]

Уперше про місто пом'янули в 1213 році в Густинському літописі, у Новгородському літописі згадується лише в 1214 році, коли місто захопили війська Мстислава Удатного У XII—XIII століттях мешкали київські й чернігівські князі. Наприкінці XIV ст. містом правив великий литовський князь Вітовт, який сприяв збудуванню зміцненого замку «із соснового дерева». Замок простояв понад 200 років, але 1654 року був спалений козаками Золотаренка. Одним з перших у Білорусі в 1511 році місто отримало магдебурзьке право. Під час повстання під проводом Северина Наливайка повстанці взяли місто. З міста на початку 1596 року С. Наливайко написав лист до короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ Вази, у якому виклав свої вимоги до влади.[8][9] З 1986 року Речиця перебуває на забрудненій радіонуклідами території після аварії на ЧАЕС.

Релігія

[ред. | ред. код]

У місті дві церкви, костел.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
Річиця. Панорама Набережної.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Старости

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GeoNames — 2005.
  2. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень : Фрейтаг і Берндт, 1918.
  3. Феденко П. Amor patriae (Любов до Батьківщини). — Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1962. — С. 228—234.
  4. Новгородская лѣтопись по Синодальному харатейному списку. — Санкт-Петербург: Издание Археографической коммиссии, 1888. — С. 447. (слов.)
  5. А се имена всѣм градом Рускым, далним и ближним // Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград, 1950. — С. 475—477. (слов.)
  6. А се имена всимъ градомъ Рускымь, далнимъ и ближнимь // Полное собрание русских летописей. — Т. IV. — Новгородская четвертая летопись. (Часть 1). — Москва, 2000. — С. 623—624. (слов.)
  7. "А се имена градомъ всѣмъ Русскымъ, далнимъ и ближнимъ // Полное собрание русских летописей. — Т. VII. Летопись по Воскресенскому списку. — Санкт-Петербург, 1856. — С. 240—241 (слов.)
  8. Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/3, zeszyt 94. — S. 491. (слов.)
  9. В. М. Лебедєва. Гомельська область // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
  10. а б в г д е ж и ГАРАДЫ-ПАБРАЦІМЫ. rechitsa.by (by) . 3 вересня 2018. Процитовано 13 січня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Речиця (Гомельська область)

 
Назва Область Населення Назва Область Населення
Мінськ
Мінськ
Гомель
Гомель
1 Мінськ Мінська 1 959 781 11 Орша Вітебська 116 552 Могильов
Могильов
Вітебськ
Вітебськ
2 Гомель Гомельська 521 452 12 Мозир Гомельська 112 003
3 Могильов Могильовська 378 077 13 Солігорськ Мінська 106 503
4 Вітебськ Вітебська 368 574 14 Новополоцьк Вітебська 102 394
5 Гродно Гродненська 365 610 15 Ліда Гродненська 100 443
6 Берестя Берестейська 340 141 16 Молодечно Мінська 94 922
7 Бобруйськ Могильовська 217 975 17 Полоцьк Вітебська 85 078
8 Барановичі Берестейська 179 122 18 Жлобин Гомельська 75 956
9 Борисов Мінська 143 919 19 Світлогорськ Гомельська 69 011
10 Пінськ Берестейська 138 415 20 Речиця Гомельська 66 172

Computer code