Решетилівський район
Решетилівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Полтавська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Полтавська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5324200000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Населення: | ▼ 26 343 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1009 км² | ||||
Густота: | 26.1 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5363 | ||||
Поштові індекси: | 38400—38452 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Решетилівка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 17 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Села: | 81 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Колотій Сергій Васильович | ||||
Голова РДА: | Черкун Іван Павлович[1] | ||||
Вебсторінка: | Решетилівська РДА Решетилівська районна рада | ||||
Адреса: | 38400, Полтавська обл., Решетилівський р-н, смт. Решетилівка, вул. Покровська, 17 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Решетилівський район у Вікісховищі |
Решети́лівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у місті Решетилівка.
Район розташований у центральній частині Полтавської області, районний центр Решетилівка. Межує з Полтавським, Новосанжарським, Кобеляцьким, Козельщинським, Глобинським, Великобагачанським, Шишацьким, Диканським районами.
Великобагачанський район | Шишацький район | Диканський район |
Глобинський район | Полтавський район | |
Козельщинський район | Кобеляцький район | Новосанжарський район |
Поверхня району рівнинна, ґрунти чорноземні, є запаси нафти, природного газу, торфу, поклади піску, глин.
Загальна площа району становить 1009,8 км². Площа лісів 4,1 тис. га, в яких переважають сосна, вільха, дуб, осика.
На території району є 13 природоохоронних об'єктів загальною площею 1794,3 га. Зокрема, орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» площею 450 га (створений у 1980 році згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 25.02.80 р № 132). Територія заказника розташована між селами Михнівка та Фрунзівка. Перебуває у віданні М'якенківської та Шевченківської сільських рад.
Функціонують також ботанічний заказник місцевого значення «Новодиканський» (50,9 га; 1995), в якому ростуть 4 види рослин, що занесені до «Червоної книги України», гідрологічний заказник місцевого значення «Калениківський» (114,2 га; 2013), ландшафтні заказники місцевого значення «Гарячківський ліс» (365,8 га; 1993), «Щербаки» (289,2 га; 1995), «Кузьменки» (269,5 га; 1995) та «Демидівський» (150 га; 2010). Є 2 заповідних урочища — «Кут» (38,1 га; 1998; с. Сухорабівка) і «Дубина» (65,5 га; 2010; смт. Решетилівка) та чотири пам'ятки природи (дуби черешчаті віком понад сто років) в селах Великий Бакай (0,3 га/1 шт.; 1995), Коржі (0,25 га/1 шт.; 1995), Лобачі (0,25 га/3 шт.; 1995), урочищі Шарлаї (0,3 га/1 шт.; 1995).
З півночі на південний захід район перетинає р. Говтва, на західній межі району — р. Псел, а на сході — р. Полузір'я.
Утворений район 7 березня 1923 року, у сучасних межах з 1966 року. Центр — селище Решетилівка, розташована на р. Говтва, при злитті її складових частин — Вільхової та Грузької Говтви, за 40 км від обласного центру — м. Полтави та за 10 км від залізничної станції «Решетилівка» — с. Жовтневе. Через селище проходять автотраси Київ-Харків та Диканька-Горішні Плавні.
Перша документальна згадка про селище Решетилівка датується 01 травня 1638 року у зв'язку з селянсько-козацьким повстанням під проводом Дмитра Гуні та Якова Острянина. Другою за часом писемною згадкою про Решетилівку є її позначення на Генеральній карті відомого французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, надрукованій у Гданську 1648 року.
Важливу роль у розвитку Решетилівки відіграли ярмарки, яких тут щороку відбувалось по 4.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Говтвянську сільраду Решетилівського району до складу Кременчуцького району.[2]
До складу району входять Решетилівська міська рада і 18 сільських рад, які об'єднують 80 населених пунктів.
На території району веде господарську діяльність 21 сільськогосподарське підприємство (16 — ТОВ, 2 — ПАФ, 2 — ПОСП та 1 — АФ), загальна площа земель в користуванні яких становить понад 47 тис. га, а також 82 фермерські господарства, які господарюють на майже 11,2 тис. га сільськогосподарських угідь.
В районі діє 6 промислових підприємств: ПП «Решетилівський маслозавод», ТОВ «Століт Полтава», ТОВ «Решетилівський цегельний завод», ТОВ «Решетилівський хлібзавод», ТОВ УВК «Полагросервіс», ТОВ «Агротехсервіс».
Налічується 327,8 км доріг з твердим покриттям. Населенню надають послуги районний вузол поштового зв'язку, що має 26 поштових відділень та ЦЕЗ № 7 Полтавської дирекції УДПЕЗ «Укртелеком», на обслуговуванні якого 5741 абонентів телефонного зв'язку.
Районом проходять автошляхи E40М03.та Н 31.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 13 445 | 2793 | 1668 | 4182 | 3108 | 1616 | 78 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 16 255 | 2631 | 1867 | 4308 | 3652 | 3373 | 424 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 28420 | 95,68 % |
росіяни | 810 | 2,73 % |
молдовани | 199 | 0,67 % |
білоруси | 79 | 0,27 % |
вірмени | 43 | 0,14 % |
інші | 151 | 0,51 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 28628 | 96,38 % |
російська | 808 | 2,72 % |
молдовська | 139 | 0,47 % |
білоруська | 30 | 0,10 % |
вірменська | 25 | 0,08 % |
інші | 72 | 0,24 % |
Кількість населення району станом на 1 січня 2013 року становить 26,9 тис. чоловік, із них: сільського населення — 17,5 тис. чоловік, міського — 9,4 тис. чоловік.
Рік | Сільське населення | Міське населення | Повне населення |
---|---|---|---|
1 січня 2000 | 20400 | 9500 | 29900 |
1 січня 2013 | 17500 | 9400 | 26900 |
В районі функціонують ЦРЛ (Центральна районна лікарня), ЦПМСД (Центр первинної медико-санітарної допомоги), 4 дільничних лікарні, 2 дільничних медичних амбулаторії, 33 ФАПи і 2 оздоровчих пункти.
До системи навчальних закладів району входять 26 загальноосвітніх шкіл, із них I ступеня — 3, I—II ступенів — 11, I—III ступенів — 12; 22 — дошкільних закладів; Аграрний професійний ліцей ім. І. Г. Боровенського та Художній професійний ліцей; Решетилівський районний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді; Решетилівський районний Будинок дитячої та юнацької творчості; дві дитячо-юнацьких спортивних школи.
Діє 36 клубних заклади, 27 бібліотек, краєзнавчий музей, музеї в навчальних закладах, центр культури і дозвілля «Оберіг», дитяча школа мистецтв.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Решетилівського району було створено 38 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,70 % (проголосували 14 588 із 21 547 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,11 % (7 893 виборців); Олег Ляшко — 14,64 % (2 136 виборців), Юлія Тимошенко — 13,74 % (2 005 виборців), Анатолій Гриценко — 4,44 % (647 виборців), Сергій Тігіпко — 3,39 % (495 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,84 %.[5]
Невід'ємною частиною району є його видатні особистості, серед яких:
- Горліс-Горський Юрій (народ. в с. Демидівка), видатний український військовий та громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР. Автор історичного роману «Холодний Яр»;
- Біленький Іван Михайлович (народ. в Решетилівці у 1894 році — ?), кошовий отаман, ватажок козацько-селянського повстанського загону, що боровся у 1920—1921 роках проти більшовицько-московського терору на території Полтавського повіту;
- Оверченко Данило (народився в Решетилівці, роки життя невідомі) — отаман, ватажок повстанського загону у Решетилівці, що боровся у 1920 році проти московсько-більшовицьких військ. У жовтні 1920 року приєднався до повстанського загону Андрія Левченка;
- Христовий Микола Олексійович (1897, с. Паськівка — 1937), редактор газети «Боротьбист» — офіційного органу Полтавської губернської організації Української партії комуністів-боротьбистів. Розстріляний 1937 року як «брат отамана» Леонтія Христового;
- Товстуха Леонід Самійлович — народний художник України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка;
- Бабенко Надія Несторівна — заслужена майстриня народної творчості УРСР, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка[6], член спілки майстрів народного мистецтва;
- Єфремова Домна Федосіївна — українська килимарниця, заслужена майстриня народної творчості УРСР, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка;
- Мусійко Олександр Самсонович — селекціонер, член-кореспондент ВАСГНІЛ, лауреат Сталінської та Ленінської премій, кавалер ордена Леніна, інших радянських державних нагород;
- Ковінька Олександр Іванович, письменник-гуморист;
- Дмитренко Олексій Максимович, письменник;
- Дереч Дмитро Григорович, письменник;
- Пільгук Іван Іванович, письменник;
- Маценко Іван Антонович, письменник;
- Слюсар Вадим Іванович (народ. в с. Колотії Решетилівського району), доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України;
- На Решетилівській фабриці художніх виробів працюювали заслужені вишивальниці Василенко О. М., Михайло М. П., Бебко А. Ф., Єфремова Д. Ф., Бондарець Г. С.
- ↑ Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 191/2020-рп «Про призначення І.Черкуна головою Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області»
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20 травня 2018.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 29 березня 2016.
- ↑ Довідник лауреатів Національної премії ім. Тараса Шевченка. Бабенко Надія Несторівна[недоступне посилання з квітня 2019]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|