Перейти до вмісту

Решетилівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Решетилівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5324200000
Утворений: 1923
Населення: 26 343 (на 1.02.2016)
Площа: 1009 км²
Густота: 26.1 осіб/км²
Тел. код: +380-5363
Поштові індекси: 38400—38452
Населені пункти та ради
Районний центр: Решетилівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 17
Смт: 1
Селища: 1
Села: 81
Районна влада
Голова ради: Колотій Сергій Васильович
Голова РДА: Черкун Іван Павлович[1]
Вебсторінка: Решетилівська РДА
Решетилівська районна рада
Адреса: 38400, Полтавська обл., Решетилівський р-н, смт. Решетилівка, вул. Покровська, 17
Мапа
Мапа

Решетилівський район у Вікісховищі

Решети́лівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у місті Решетилівка.

Географія

[ред. | ред. код]

Район розташований у центральній частині Полтавської області, районний центр Решетилівка. Межує з Полтавським, Новосанжарським, Кобеляцьким, Козельщинським, Глобинським, Великобагачанським, Шишацьким, Диканським районами.

Великобагачанський район Шишацький район Диканський район
Глобинський район Полтавський район
Козельщинський район Кобеляцький район Новосанжарський район

Поверхня району рівнинна, ґрунти чорноземні, є запаси нафти, природного газу, торфу, поклади піску, глин.

Загальна площа району становить 1009,8 км². Площа лісів 4,1 тис. га, в яких переважають сосна, вільха, дуб, осика.

На території району є 13 природоохоронних об'єктів загальною площею 1794,3 га. Зокрема, орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» площею 450 га (створений у 1980 році згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 25.02.80 р № 132). Територія заказника розташована між селами Михнівка та Фрунзівка. Перебуває у віданні М'якенківської та Шевченківської сільських рад.

Функціонують також ботанічний заказник місцевого значення «Новодиканський» (50,9 га; 1995), в якому ростуть 4 види рослин, що занесені до «Червоної книги України», гідрологічний заказник місцевого значення «Калениківський» (114,2 га; 2013), ландшафтні заказники місцевого значення «Гарячківський ліс» (365,8 га; 1993), «Щербаки» (289,2 га; 1995), «Кузьменки» (269,5 га; 1995) та «Демидівський» (150 га; 2010). Є 2 заповідних урочища — «Кут» (38,1 га; 1998; с. Сухорабівка) і «Дубина» (65,5 га; 2010; смт. Решетилівка) та чотири пам'ятки природи (дуби черешчаті віком понад сто років) в селах Великий Бакай (0,3 га/1 шт.; 1995), Коржі (0,25 га/1 шт.; 1995), Лобачі (0,25 га/3 шт.; 1995), урочищі Шарлаї (0,3 га/1 шт.; 1995).

З півночі на південний захід район перетинає р. Говтва, на західній межі району — р. Псел, а на сході — р. Полузір'я.

Історія

[ред. | ред. код]

Утворений район 7 березня 1923 року, у сучасних межах з 1966 року. Центр — селище Решетилівка, розташована на р. Говтва, при злитті її складових частин — Вільхової та Грузької Говтви, за 40 км від обласного центру — м. Полтави та за 10 км від залізничної станції «Решетилівка» — с. Жовтневе. Через селище проходять автотраси Київ-Харків та Диканька-Горішні Плавні.

Перша документальна згадка про селище Решетилівка датується 01 травня 1638 року у зв'язку з селянсько-козацьким повстанням під проводом Дмитра Гуні та Якова Острянина. Другою за часом писемною згадкою про Решетилівку є її позначення на Генеральній карті відомого французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, надрукованій у Гданську 1648 року.

Важливу роль у розвитку Решетилівки відіграли ярмарки, яких тут щороку відбувалось по 4.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Говтвянську сільраду Решетилівського району до складу Кременчуцького району.[2]

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

До складу району входять Решетилівська міська рада і 18 сільських рад, які об'єднують 80 населених пунктів.

Економіка

[ред. | ред. код]

На території району веде господарську діяльність 21 сільськогосподарське підприємство (16 — ТОВ, 2 — ПАФ, 2 — ПОСП та 1 — АФ), загальна площа земель в користуванні яких становить понад 47 тис. га, а також 82 фермерські господарства, які господарюють на майже 11,2 тис. га сільськогосподарських угідь.

В районі діє 6 промислових підприємств: ПП «Решетилівський маслозавод», ТОВ «Століт Полтава», ТОВ «Решетилівський цегельний завод», ТОВ «Решетилівський хлібзавод», ТОВ УВК «Полагросервіс», ТОВ «Агротехсервіс».

Налічується 327,8 км доріг з твердим покриттям. Населенню надають послуги районний вузол поштового зв'язку, що має 26 поштових відділень та ЦЕЗ № 7 Полтавської дирекції УДПЕЗ «Укртелеком», на обслуговуванні якого 5741 абонентів телефонного зв'язку.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Районом проходять автошляхи E40М03.та Н 31.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 13 445 2793 1668 4182 3108 1616 78
Жінки 16 255 2631 1867 4308 3652 3373 424


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 28420 95,68 %
росіяни 810 2,73 %
молдовани 199 0,67 %
білоруси 79 0,27 %
вірмени 43 0,14 %
інші 151 0,51 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 28628 96,38 %
російська 808 2,72 %
молдовська 139 0,47 %
білоруська 30 0,10 %
вірменська 25 0,08 %
інші 72 0,24 %

Кількість населення району станом на 1 січня 2013 року становить 26,9 тис. чоловік, із них: сільського населення — 17,5 тис. чоловік, міського — 9,4 тис. чоловік.

Рік Сільське населення Міське населення Повне населення
1 січня 2000 20400 9500 29900
1 січня 2013 17500 9400 26900

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

В районі функціонують ЦРЛ (Центральна районна лікарня),  ЦПМСД (Центр первинної медико-санітарної допомоги), 4 дільничних лікарні, 2 дільничних медичних амбулаторії, 33 ФАПи і 2 оздоровчих пункти.

До системи навчальних закладів району входять 26 загальноосвітніх шкіл, із них I ступеня — 3, I—II ступенів — 11, I—III ступенів — 12; 22 — дошкільних закладів; Аграрний професійний ліцей ім. І. Г. Боровенського та Художній професійний ліцей; Решетилівський районний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді; Решетилівський районний Будинок дитячої та юнацької творчості; дві дитячо-юнацьких спортивних школи.

Діє 36 клубних заклади, 27 бібліотек, краєзнавчий музей, музеї в навчальних закладах, центр культури і дозвілля «Оберіг», дитяча школа мистецтв.

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Решетилівського району було створено 38 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,70 % (проголосували 14 588 із 21 547 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,11 % (7 893 виборців); Олег Ляшко — 14,64 % (2 136 виборців), Юлія Тимошенко — 13,74 % (2 005 виборців), Анатолій Гриценко — 4,44 % (647 виборців), Сергій Тігіпко — 3,39 % (495 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,84 %.[5]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Невід'ємною частиною району є його видатні особистості, серед яких:

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 191/2020-рп «Про призначення І.Черкуна головою Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області»
  2. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  3. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
  4. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20 травня 2018.
  5. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 29 березня 2016.
  6. Довідник лауреатів Національної премії ім. Тараса Шевченка. Бабенко Надія Несторівна[недоступне посилання з квітня 2019]