Решетняк Олександр Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Решетняк Олександр Віталійович
 Рядовий
Загальна інформація
Народження 7 листопада 1964(1964-11-07)
Луганськ, Українська РСР, СРСР
Смерть 15 червня 2014(2014-06-15) (49 років)
Луганськ, Україна
Поховання Луганськ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Решетняк.

Олекса́ндр Віта́лійович Решетня́к (7 листопада 1964, м. Луганськ, Українська РСР, СРСР — 15 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український громадський активіст, учасник Революції Гідності, доброволець.

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Решетняк народився 7 листопада 1964 року в Луганську. Здобув фах електрозварювальника у луганському ПТУ № 45[1]. Мешкав у селищі Веселеньке, що підпорядковане Жовтневому району міста Луганська. Займався громадською роботою. Зокрема, у січні 2014 року разом з іншими активістами викрив міського голову Луганська Сергія Кравченка[2] та його заступника Маноліса Пілавова на незаконному полюванні[3].

У грудні 2013 року після побиття студентів на майдані Незалежності поїхав до Києва від ГО «Народний фронт Луганщини»[1], згодом здебільшого брав участь у заходах Євромайдану в Луганську. З початком проросійських виступів у Луганську вступив до лав добровольчого батальйону МВС «Тимур», створеного з ініціативи Темура Юлдашева, у ранзі рядового міліції[1]. Через захоплення Юлдашева у заручники сепаратистами батальйон було розформовано, а Решетняк подався до добровольчого батальйону МВС «Дніпро-1». Під час навчань у Дніпропетровську отримав розрив ахіллового сухожилля, переніс операцію та повернувся додому в Луганськ. Решетняку у Луганську почали надходити погрози, проте за станом здоров'я він не міг покинути місто[4].

Увечері 10 червня 2014 року Олександр Решетняк був викрадений терористами «ЛНР» з власного дому, разом з ним бойовики намагалися викрасти його сина, проте місцевий священник став цьому на заваді[1]. Решетняк був доправлений до захопленої будівлі обласного управління СБУ, де від нього намагалися отримати інформацію про місця дислокації батальйону «Айдар»[5]. 12 червня його з численними травмами було знайдено біля будівлі Луганської ОДА та доправлено до обласної лікарні[1] з вогнепальним пораненням тулуба, зламаним хребтом, відбитими нирками. 15 червня від отриманих у полоні травм Олександр помер у лікарні після кількох операцій[6]. Похований у Луганську.

Через те, що документи батальйону "Тимур" перебувають у будівлі обласного управління МВС у Луганську, який не підконтрольній українській владі, Олександр Решетняк не зазначений в офіційному списку загиблих в зоні АТО міліціонерів[7].

Сім'я[ред. | ред. код]

Залишилися дружина Лариса та 27-річний син. Через війну на Донбасі та небезпеку переслідувань з боку бойовиків «ЛНР» родина була вимушена залишити свою домівку та оселитися на Київщині, живе в приміщенні однієї зі шкіл Київської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (17 лютого 2016, посмертно) — за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Сергей Лащенко (6 жовтня 2015). Свято верил в справедливость... День. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
  2. ↑ «Пилавов на охоте уху...ел»: в Луганске активисты с автоматами и хлопушками пикетировали мэрию (фото). CXID.info. 9 січня 2014. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
  3. ↑ Охота на кабана. Заместителя луганского мэра Манолиса Пилавова обвиняют в браконьерстве (ВИДЕО). 0642. 6 січня 2014. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
  4. ↑ Активисту, похищенному в ночь на 10 июня, и ранее угрожали сепаратисты. Informator. 11 червня 2014. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
  5. ↑ Терористи закатували до смерті полоненого активіста Євромайдана. Українська правда. 15 червня 2014. Процитовано 5 червня 2017.
  6. ↑ Луганский активист Александр Решетняк скончался в реанимации. Informator. 15 червня 2014. Процитовано 5 червня 2017.(рос.)
  7. ↑ Вдова розстріляного в Луганську майданівця Решетняка 2 роки живе в школі під Києвом. «Незалежне бюро новин». 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
  8. ↑ Указ Президента України від 17 лютого 2016 року № 57/2016 «Про нагородження орденом «За мужність»»

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Решетняк_Олександр_Віталійович&oldid=38208129