Реґіомонтан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Реґіомонтан
лат. Regiomontanus, нім. Johannes Müller
Johannes Regiomontanus2.jpg
Народився 6 червня 1436(1436-06-06)
Кенігсберг (Баварія)
Помер 6 липня 1476(1476-07-06) (40 років)
Рим
Національність німець
Alma mater Лейпцизький університет,
Віденський університет
Галузь наукових інтересів астрономія, математика
Науковий керівник Георг фон Пурбах
Відомі учні Бернхард Вальтер

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Реґіомонта́н (лат. Regiomontanus, справжнє ім'я Йоганн Мюллер, нім. Johannes Müller; 6 червня 1436, Кенігсберг (Баварія) — 6 липня 1476, Рим) — видатний німецький математик, астроном, а також астролог, конструктор астрономічних інструментів, видавець, перекладач і католицький єпископ. Ім'я Реґіомонтан, яке є латинізованою назвою рідного міста Йоганна Мюллера, мабуть вперше вжив Філіп Меланхтон в передмові до свого видання книги «Сфера світу» Сакробоско.

Життєпис[ред.ред. код]

Йоганн Мюллер народився в місті Кенігсберзі в Баварії. Уже в 11 років він став студентом Лейпцизького університету. Навесні 1450 в 14 років він перейшов в Віденський університет. У 15 років після закінчення факультету вільних мистецтв Реґіомонтан став бакалавром. З 1453 слухав лекції з математики та астрономії Георга Пурбаха, з яким згодом співпрацював до раптової смерті останнього в 1461. У 1457 Реґіомонтан стає магістром і сам приступає до читання лекцій. В цьому ж році він приступає до систематичних астрономічних спостережень.

У 1461 році Реґіомонтан знайомиться з кардиналом Віссаріоном, від якого отримує пропозицію зробити поїздку до Італії, і в складі його почту їде в Рим. Протягом усього часу, який Реґіомонтан провів при кардиналі, він вів активний розшук давньогрецьких рукописів. Влітку 1463 Віссаріон їде до Венеції як папський легат, а Реґіомонтан його супроводжує. Тут Реґіомонтану першому в Європі вдалося виявити текст уцілілих шести книг «Арифметики» Діофанта. У 1464 Реґіомонтан читає в Падуї лекції з астрономії ал-Фаргані. В цей же час він знайомиться з феррарським астрономом і математиком Джованні Біанкіні і веде з ним листування.

Також у Римі має контакти з українським астрономом Юрієм Дрогобичем.

Будинок Дюрера в Нюрнберзі, що раніше належав учневі Реґіомонтана Бернхарду Вальтеру

Влітку 1467 Реґіомонтан приїжджає до Угорщини на запрошення єпископа Яноша Вітеза і працює в Буді при дворі угорського короля Матвія Корвіна. З 1471 Реґіомонтан жив ​​у Нюрнберзі, де він разом зі своїм учнем Бернхардом Вальтером заснував наукову друкарню і одну з перших в Європі обсерваторій в будинку, який згодом придбав знаменитий художник Альбрехт Дюрер (зараз будинок-музей Дюрера). Одним із перших оцінив значення недавно винайденого друкарства для науки, і надрукував «Нову теорію планет» Пурбаха (1472), деякі праці давньогрецьких учених; регулярно видавав астрономічні календарі.

Помер Реґіомонтан в 1476 в Римі, куди приїхав для вироблення календарної реформи.

Внесок у науку[ред.ред. код]

Математика[ред.ред. код]

De triangulis planis et sphaericis libri

Основною математичною працею Реґіомонтана був твір «Про всі види трикутників» (1462–1464). Це була перша праця в Європі, в якій тригонометрія розглядалася як самостійна дисципліна. У друкованому вигляді цей твір було опубліковано в 1533.

Перша книга цього твору присвячена вирішенню плоских трикутників. У другій книзі вводиться теорема синусів для плоских трикутників і розглядається ряд задач про плоскі трикутники, що призводять до квадратних рівнянь. Третя книга викладає основи сферичної геометрії. Її зміст в значній мірі збігається зі «Сферика» Менелая і з аналогічними роботами арабомовних авторів. Центральною теоремою четвертої книги є сферична теорема синусів. У п'ятій книзі доводиться теорема, еквівалентна сферичній теоремі косинусів. Дві останні книги в основному спираються на роботи математиків країн ісламу, таких як ал-Баттані і ат-Тусі.

Більшість матеріалів зі сферичної геометрії у своїй книзі Реґіомонтан позичив без жодної згадки з робіт Джабіра ібн Афлаха 12 століття, це відзначив у 16 сторіччі Джироламо Кардано.[1]

Іншою важливою математичною працею Реґіомонтана були складені ним семизначні таблиці синусів з кроком 1' і таблиці тангенсів.

Астрономія[ред.ред. код]

Діяльність Реґіомонтана багато в чому сприяла відродженню астрономії в Європі в новий час.

Завершив переклад «Альмагеста» Клавдія Птолемея на латину, розпочатий Пурбахом, і написав коментар до нього. У Відні, разом з Пурбахом, а потім у Нюрнберзі виконав велику кількість спостережень планет, Місяця і Сонця, які лягли в основу складених ним таблиць, які замінили застарілі на той час «Альфонсова таблиці». У 1474 Реґіомонтан видав «Ефемериди» — таблиці координат зірок, положень планет і обставин з'єднань і затемнень на кожен день з 1475 по 1506 роки. Це були останні в історії науки таблиці, розраховані на основі теорії Птолемея, і перші астрономічні таблиці, видані типографським способом, ними користувалися Васко да Гама, Христофор Колумб і інші мореплавці.

Розробив метод «місячних відстаней» для знаходження широти і довготи на морі. Реґіомонтан написав низку робіт про астрономічні інструменти: універсальну астролябію (так звана «сафея», описана аз-Заркалі), сонячний годинник, армілярну сферу (сам Реґіомонтан називає цей пристрій «метеороскопом»).

В астрології він описав систему астрологічних домів, яка витіснила популярну на той момент систему Алькабітіуса.

На честь ученого названий астероїд 9307 Регіомонтан, відкритий у 1987 році.

Основні праці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Victor J. Katz, ред. (2007). The mathematics of Egypt, Mesopotamia, China, India, and Islam: a sourcebook. Princeton University Press. ISBN 9780691114859. , p.4

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]