Риби-пилки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Риба-пила)
Перейти до: навігація, пошук
Риба-пилка
Pristis zijsron
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Скати (Batoidea)
Ряд: Pristiformes
Родина: Pristidae
Bonaparte, 1838
Роди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pristidae
EOL logo.svg EOL: 1865
ITIS logo.svg ITIS: 160807
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 55129
Fossilworks: 63612

Риба-пилка (Pristidae) — єдина родина скатів ряду Pristiformes. Має 2 роди та 7 видів.

Опис[ред.ред. код]

Риба-пила сягає в довжину 6-8 метрів, але за непідтвердженими даними розмір може досягати 10 метрів. Максимальна зафіксована вага склала 2400 кг.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Живе риба в прибережній смузі на такій малій глибині, що її плавники виступають над поверхнею води. Здійснюючи сезонні міграції риба-пила може запливати в прісноводні річки.

Основний раціон живлення складають тварини, що мешкають на дні. Риба виколупує їх своїм рилом, діючи їм як лопатою. Іноді вона вривається в зграю дрібних риб, і махаючи пилкою з боку в бік калічить жертву, потім підбирає її з дна. Їжу пилорилів складають головним чином різні дрібні тварини, що живуть у ґрунті. Для викопування їх з мулу пилорили використовують свою пилку, уживану в цьому випадку як лопату та граблі. Іноді спостерігали, як вони, увірвавшись в зграю дрібних риб (сардина, кефаль), діяли пилкою як шаблею, вражаючи свою здобич, а потім заковтували її на дні.

Риби-пили розмножуються шляхом яйцеживородження, причому самка приносить 15-20 дитинчат. У ембріонів, що знаходяться в утробі матері, рило м'яке, а зуби «пилки» повністю сховані під шкірою до самого народження. Цей вид, як і інші представники сімейства, зустрічається лише в прибережній смузі, часто на настільки малій глибині, що спинні плавники ската виступають на поверхню. Біля берегів Америки пилорил робить сезонні міграції: з південних районів у північні влітку, і в зворотному напрямку восени. Він зустрічається не тільки в морській, але і в солонуватій і навіть прісній воді. Цей вид заходить іноді в річки, піднімаючись високо проти течії (інші види, наприклад австралійський пилорил — Pristis leichhardti, постійно живуть у річках).

Скат й людина[ред.ред. код]

BedfordMuseumSawfishSawCrop.JPG

Скати-пилорили мають невелике господарське значення. М'ясо їх досить грубе, але цілком їстівне. Традиційно вважається, що риба-пилка не представляє загрози для людини. Однак випадки нападу на людей все ж були зафіксовані. Найбільше побоюються риб в Панамській затоці, де жертви нападів померли. Іхтіолог Френсіс Дей, в 19 столітті описав напад риби-пили на плавця і розсічення його надвоє ударом риби. Важко сказати наскільки відповідає істині цей випадок, проте повірити в нього можна: розмір пилки досягає 1/3 від загальної довжини риби, а при вазі в кілька тонн удар може бути дуже сильним.

Поширення[ред.ред. код]

Pristis pectinata - Georgia Aquarium Jan 2006.jpg

Риба-пила (Pristis pectinatus) або звичайний пилорил, зустрічається біля берегів Атлантичного океану, в Середземному морі, біля узбереж Тихого і Індійського океанів. Вона досягає 4,8 м в довжину, а можливо, і більше (є повідомлення про спійманих риб довжиною до 6 м) і досить значної ваги — екземпляр довжиною 4,2 м важив 315 кг, а найбільша зафіксована вага склала майже 2400 кг (довжина цієї риби не була вказана).

Роди та види[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Kurt Fiedler: Lehrbuch der Speziellen Zoologie, Band II, Teil 2: Fische. Gustav Fischer Verlag, Jena 1991, ISBN 3-334-00339-6.
Spotted eagle ray lineart.jpg Це незавершена стаття про хрящових риб.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.